Дейл Томас Мортенсен

Нородився Дэйл Мортенсен в Інтерпрайзі (штат Орегон). Ступінь бакалавра економіки отримав в Університеті Вілламетт (1961), доктор філософії (1967) Університету Карнегі-Меллона. З 1965 р. Дейл працював в Північно-Західному університеті. У 1980 р. він отримав посаду професора економіки управління і методів підтримки прийняття рішень у Келлогській школі управління. З 2006 по 2010 р. Д. Мортенсен був професором Школи економіки і управління при Університеті Ааруса. Президент Товариства економічної динаміки (1996 – 2000). У травні 2011 р. Д. Мортенсен став почесним доктором наук Університету Вілламетт.

У 1979 р. Мортенсен став членом Економетричного товариства (EconometricSociety); член Американської академії мистецтв і наук (2000). Лауреат премії Інституту економіки праці (2005).

Дослідження Д. Мортенсена торкаються, в першу чергу, ринків праці, макроекономіки і економічної теорії в цілому. Він був серед тих, хто започаткував потоковий підхід до дослідження ринку праці.

Дослідження ринку праці.У сферу інтересів Д. Мортенсена входять також плинність робочої сили, питання перерозподілу трудових ресурсів, проблеми досліджень і розвитку, вплив на усі ці процеси звичайних міжособових стосунків. У дослідженнях Д. Мортенсена аналіз був сфокусований на потокових змінних, що вимірюють потоки зайнятості, а не змінних типу запасу, вимірюваних у певний момент (рівень безробіття, число зайнятих і т.д.). Вважав, що «хороші» та «погані» (на думку працівників) роботи співіснують у будь-якій країні. Зокрема в Америці, хорошою роботою вважалася та, де забезпечувався високий рівень заробітної плати, були запроваджені оплачувані відпустки, пропонувалося медичне страхування. Наголошував, що професії, для яких потрібно більше навичок, мають більше фракцій «хорошої» роботи у повному сенсі. Але ідентичні працівники працюють як на «хороших», так і на «поганих» роботах одночасно, однак отримують різну заробітну плату. Різниця в заробітній платі між працівниками відображає тільки варіації в індивідуальних можливостях працівника та/або відмінності в моральних атрибутах проведення робіт. Нерівність заробітної плати є основним джерелом побутових нерівностей у багатстві та споживанні. Зростання у розподілі заробітної плати є основним засобом забезпечення зростання розподілу заробітної плати між працівниками із збереженням постійних характеристик робітника в Америці. Якщо існуючий розподіл заробітної плати відображає різницю граничної продуктивності праці між роботодавцями, а не працівниками, то забезпечення збільшення виходу готової продукції здійснюється через заохочення перерозподілу працівників з різним рівнем продуктивності праці.

Пошукові моделі ринку праці примітні тим, що поєднують відносну компактність й елегантність з реалістичністю. Саме «пошукова революція» дозволила пояснити ряд емпіричних фактів, що виходять за рамки традиційного вальрасівського підходу до аналізу ринків праці. Традиційний аналіз ринку праці полягає в моделюванні його як будь-якого товарного ринку. Крива попиту на працю описує залежність між зайнятістю і граничною продуктивністю праці, а крива пропозиції праці виводиться з оптимального розподілу часу між працею і дозвіллям з урахуванням реальних цін на споживчі товари. Точка перетину цих двох кривих і визначає рівновагу на ринку праці, тобто рівноважну заробітну плату і зайнятість. П. Даймонд був відомим завдяки своїй, у багатьох відношеннях, інноваційній роботі про теорію узгодження стосовно фрикційного безробіття. В економіці праці модель Мортенсена–Піссарідеса стала стандартним інструментом вивчення безробіття та створення вакансій.

Використовував математичний апарат динамічного програмування, але, як і П. Даймонд, зіткнувся з проблемою визначення вірогідності переходу ринку праці з одного стану до іншого. Запропонував так звану «функцію спарювання» (matchingfunction), яка визначає вірогідності переходу між станами у системі рівнянь Беллмана.

Якщо параметрами виробничої функції були фактори виробництва, а значенням – рівень виготовлення товарів і пропозиції послуг, то параметрами «функції спарювання» є кількість вакансій і число тих, хто шукає роботу, а значенням – число укладених контрактів з найму або створення продуктивних пар за одиницю часу. Тривалість пошуку роботи і тривалість пошуку достойного кандидата на дану вакансію визначається «функцією спарювання». Д. Мортенсен був одним із співавторів ДМП-моделі (DMP(Diamond, Mortensen, Pissarides)), яка залишається одним із найкращих описів «фрікцій» на ринку праці, хоча кількісна строгість передбачень ДМП-моделі піддається сумніву внаслідок того, що рівень безробіття піддається сильним коливанням під час економічного циклу.

 

Практичне застосування теорії

Можливість кількох рівноваг, яка виникає у ДМП та різний рівень їх оптимальності визначають надзвичайно важливою роль держави у коригуванні ситуації на ринку. ДМП-модель виявилася зручним механізмом оцінки ринків праці і вироблення різноманітних напрямів економічної політики. Перенавчання безробітних виявилося досить виваженим засобом протидії як поширенню безробіття, так і забезпеченню роботодавців кваліфікованою робочою силою. Це пояснюється тим, що активні заходи держави можуть сприяти підвищенню інтенсивності і ефективності пошуку нової роботи, а, відповідно, діючи через «функцію спарювання» державні зусилля можуть скорочувати час, що потрібен для пошуку нової роботи, а також збільшують вірогідність доступних вакансій.

В Україні залишається актуальним визначення впливу надання невеликої допомоги по безробіттю і контрактної системи найму на профанацію системи зайнятості з усуненням державних органів в умовах підвищення рівня монополізації економіки і впливу великих фінансово-промислових груп на прийняття політичних рішень у сфері антимонопольного законодавства та протидії безробіттю на породження і поширення прихованого безробіття і тіньового ринку праці, де не існує соціального захисту.

Нобелівська лекція

·       Markets with search friction and the DMP model

Prize Lecture, December 8, 2010 by Dale T. Mortensen

Northwestern University and Aarhus University  – P. 359 – 380.

http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2010/mortensen-lecture.pdf

 

Дослідження ринку праці

·         K. Burdett and D. Mortensen. Wage differentials, employer size, and unemployment // International Economic Review. – 1988. – № 39. – Р. 257–273.

·         D. Mortensen. Job search and labor market analysis // Ch. 15 of Handbook of Labor Economics, vol. 2, O. Ashenfelter and R. Layard, eds., North-Holland, 1986.

·         D. Mortensen. Property rights and efficiency of mating, racing, and related games // American Economic Review. – 1982. – № 72 (5). Р. 968–979.

• D. Mortensen. Wage Dispersion: Why Are Similar Workers Paid Differently?, MIT Press.K. Burdett and D. Mortensen (1998), 'Wage differentials, employer size, and unemployment // International Economic Review. – 2005. – № 39. – Р. 257–273.
• D. Mortensen and C. Pissarides (1994), 'Job creation and job destruction in the theory of unemployment // Review of Economic Studies. – 1994. – № 61. – Р. 397–415.
• D. Mortensen. The matching process as a non-cooperative/bargaining game // In The Economics of Information and Uncertainty, J. McCall, ed., NBER, 1982.
• D. Mortensen. A theory of wage and employment dynamics.' In Microeconomic Foundations of Employment and Inflation Theory, E. Phelps et al., eds., Norton, 1972.

 

Joomla Plugins