Юджин Фама

Юджин Френсіс Джин Фама (Eugene Francis Gene Fama) народився 14 лютого 1939 року в Бостоні (штат Массачусетс,США). Ю. Фамавирісу небагатому кварталі Бостонав італійсько-американській родині з сицилійським корінням. Закінчив католицьку школу, навчався в університеті Тафтса (Медфорд, штат Массачусетс). Вибрав як основний предмет французьку мову, але після двох років навчання на факультеті романської філології, відвідавши курси економіки, зрозумів, що філологія - не його покликання і змінив спеціалізацію на економіку. Після вступу до Чиказького університету (University of Chicago), у якому він викладав все життя за виключенням двох років у Бельгії, майбутній лауреат зумів рік за роком втілювати у реальність найкращі традиції цієї наукової школи. Працював науковим співробітником під керівництвом професора економіки Гаррі Ернеста, який вивчав динаміку цін на фондовому ринку. Ю. Фамаотримав ступінь бакалавра з французької мови в Університеті Тафтс (Tufts University) у 1960 р.; магістра ділового адміністрування в 1963 р.; доктора філософії (економіка і фінанси) Чиказького університету в 1964 р., захистивши докторську дисертаційну роботу "Поведінка цін фондового ринку". Обравши дану тематику предметом для дисертації і подальших досліджень, Ю.Фама став головним популяризатором і розробником ідеї ефективності ринку, яка змінила відношення науковців та практиків до ціноутворення на фондових ринках. Юджин Фама почав викладацьку діяльність у Чиказькому Університеті з 1963 р.(в якості професора з 1968). Своїми наставниками Фама називає вчених зі світовим іменем Мертона Міллера, Франко Модільяні та Бенуа Мандельброта. Його залучали до проектів Центру дослідження цін на цінні папери (CRSP), де він на основі аналізу історичних даних мав розробляти схеми прогнозування котирувань. З 1974 р. Ю. Фама - консультативний редактор журналу "Journal of Financial Economics". Протягом 1975-1976рр. він викладав у Католицькому університетіу Левені (Бельгія). Протягом 1982-1995рр. викладав у Вищій школі менеджменту Андерсона Каліфорнійського університету. У 1982 р.очолив Раду директорів інвестиційного фонду "Dimensional Fund Advisors". З 1989 р. є академіком Американської академії мистецтв і наук. У 2001 р. був обраний членом Американської фінансової асоціації. Є доктором права Університетів Рочестера і Де Поля, почесним доктором Католицького університету Левена (Бельгія), почеснимд октором Університету Тафтса. Юджин Фамабув редактором таких авторитетних економічних видань як "Economic Review" та "Journal of Monetary Economics".

У 1982 р. отримав премію Бельгійського національного фонду наукових досліджень (Belgian National Science Prize). У 1992 р. він став лауреатом премії "Smith Breeden Prize", у 1998 р. отримав премію "Fama-DFA Prize". У 2005 р. Ю. Фама став першим володарем нещодавно заснованого призу, премії "Deutsche Bank Prize" в галузі фінансової економіки, у2007 році ставлауреатом премії Американської фінансової асоціації за видатні досягнення в галузі фінансів, а також у 2008 р. отримав нагороду банку Морган Стенлі "American Finance Association Award for Excellence in Finance".

Люди і компанії з усього світу щодня ставлять перед собою вічні питання: в якій формі зберігати свої заощадження? Куди вкладати існуючі фінансові ресурси, щоб вони приносили дохід за заданого рівня ризику? Як оцінити дійсну вартість активів, щоб не переплатити посередникам? Як вибрати оптимальне поєднання активів, серед яких акції, облігації, деривативи, золото, банківські вклади і безвідмовна готівка? Краще зрозуміти природу ціноутворення на ринках фінансових активів та нерухомості допомагають дослідження Юджина Фама. У першій телефонній розмові з представником Нобелівського комітету Ю. Фама основним досягненням своїх наукових праць назвав відповідь на питання: "Як виміряти ризик, якщо ринкові ціни формуються коректно?", а також дослідження взаємозв’язку між ризиками та очікуваною дохідністю активів.

Професор Чиказького університету Ю. Фама вважається засновником "гіпотези ефективного ринку", яка постулює, що ціни на активи враховують всю наявну інформацію (простіше кажучи, "ринок знає все").  У 1965 р. він сформулював принципи гіпотези ефективного ринку. У співавторстві з Кеннетом Френчем Фама покращив результативність емпіричної моделі оцінки капітальних активів. Для цього він ввів у формулу два нових параметри: величину ринкової капіталізації та відношення ціни до балансової вартості. У 1969 р. він у співавторстві з Лоуренсом Фішером, Майклом Дженсеном і Річардом Роллом показав, що котирування акцій негайно реагує на появу нової інформації на ринку.

Юджин Фама припускав, що спрогнозувати прибутковість активів неможливо. Він відкинув ідею про те, що попередні показники можуть допомогти у прогнозуванні цін на активи у короткостроковому часовому відрізку. Іншими словами, потрібно скептично ставитися до порад біржових брокерів/менеджерів інвестиційних фондів, які пропонують купити «безпрограшні» акції. Розумніше, на думку Ю. Фами, вкладати в індексні фонди.

Крім того, вчений працював над знаменитою моделлю САРМ - головним елементом стандартної методики оцінки активів. Спільно з колегами Ю. Фама довів, що звичайний спосіб розрахунку бета-коефіцієнта, який показує чутливість активу до змін середньоринкової прибутковості, і його використання в рівнянні оцінки активу навряд чи дадуть точний результат. Юджин Фама провів емпіричне дослідження розподілів і залежностей, що спостерігаються у доходностях активів фондового ринку, і дійшов висновку про "гіпотезу випадкового блукання".

Гіпотеза ефективності ринку, яку Фама підніс до рівня загальновизнаної теорії, ґрунтується на твердженні, що уся нова інформація, яка має відношення до вартості фінансового активу - цінного паперу, металу, валюти тощо - завжди враховується в його ціні, навіть якщо сама важлива подія лише очікується. Наприклад, повідомлення РА Moody’s про зниження суверенного рейтингу України призвело до зростання спредів за кредитно-дефолтними свопами і подорожчання вартості позик для усіх українських емітентів. Відтак, реальні ціни на активи (CDS, єврооблігації) змінилися лише від новини про ріст імовірності суверенного дефолту, якого, наприклад, за заявами українських чиновників, ніхто не дочекається.

Остаточно гіпотеза ефективності ринку була сформульована Ю. Фама у 1970 р. у його статті «Ефективність ринків капіталу: огляд теорії та емпіричної роботи». Стаття починається з наступного, по суті знаменитого визначення: «Основною роллю ринку капіталу є розподіл власності фондового капіталу економіки. У цілому, ідеалом є ринок, на якому ціни забезпечують точні сигнали для розподілу ресурсів: тобто, ринок, на якому фірми можуть приймати виробничо-інвестиційні рішення, а інвестори можуть вибрати серед цінних паперів, які представляють право власності на діяльність фірм - з припущення, що вартість цінних паперів у будь-який час "повною мірою відображає" всю доступну інформацію. Ринок, на якому ціни завжди "повною мірою відображають" доступну інформацію, називається "ефективним"». Далі, відразу ж автор виділяє три форми гіпотези ефективного ринку (перші дві були запропоновані ще Г. Робертсом): а) слабку - ціни акцій відображають свою минулу інформацію; б) напівсильну - ціни акцій відображають не тільки свої минулі ціни, але і всіляку загальнодоступну інформацію; в) сильну - ціни акцій відображають інсайдерську, тобто внутрішню корпоративну інформацію.

За умов повної ефективності інформацію не можливо використати для арбітражу, оскільки вона в долі секунди закладається у котируваннях. Ви тільки-но почули про емісію національної валюти і думаєте, що зробите вдалу інвестицію, купивши якийсь банківський метал, але цього не станеться: за гіпотезою ефективності ринку більш обізнані і швидші трейдери вже заклали в курсі продажу позитивні очікування покупців. При цьому ризик можна виразити у стандартному відхиленні історичних цін на акції, метали чи облігації. Чим ширший діапазон коливань цін - тим більш ризикованими будуть інвестиції. Максимізувати дохідність портфелю інвестицій можна лише за рахунок збільшення ризику, а зменшити ризик лише за рахунок втрати дохідності.

Головний девіз гіпотези ефективного ринку - ви ніколи не обіграєте ринок, адже кожен наступний рух графіку котирувань є непрогнозованою випадковістю (random walk), на яку впливають мінливі новини і фундаментальні фактори. Механізм ціноутворення на фінансових ринках згідно з теорією Ю. Фами досить простий: позитивні чи негативні зміни макроекономічних, галузевих або корпоративних факторів через безперебійне поширення інформації формують у людей раціональні очікування, які прямо відображаються в спекулятивних коливаннях цін на активи. Відтак, ціна на актив дорівнює оптимальному прогнозу, як середньозваженому очікуванню усіх учасників ефективного ринку. Спекулятивні буми й обвали на фінансових ринках Юджин Фама називає аномаліями, які є проявами недосконалості реального світу, але цілком вписуються в методологію ефективності ринків - треба лише ускладнити модель.

Вчений, будучи істинним представником Чиказької школи вбачає в моделі ефективного ринку не просто ідеалізований погляд на ринок, а концепцію, від якої слід обов’язково відштовхуватись дослідникам, щоб максимально точно розрахувати ризики та очікувану дохідність будь-якого активу.

У 2000 р. він випустив книгу "Ірраціональний достаток", у якій розглядав причини та наслідки утворення "бульбашок активів", а вже в 2005 р. він сказав, що ринок нерухомості США сильно переоцінений.

Нобелівський комітет високо оцінив досягнення професора та відзначив його незаперечний вплив на розвиток фінансової думки. Фама довів відсутність залежності між цінами на активи в короткострокових періодах. Сила досліджень Фами полягає у тому, що він пропонує конкретні інструменти кількісної оцінки ризиків, але в ідеальному середовищі з раціональними агентами. Він підірвав віру керуючих активами в "патерни" - часові залежності цін на актив у короткостроковому періоді, озброївши їх новітніми інструментами розрахунку ризиків та очікуваної дохідності на основі статистики і теорії ймовірності.

Гіпотеза ефективних ринків опинилася під вогнем критики після світової фінансової кризи 2008-2009 рр., і багато експертів відмовилися від неї. Цікаво, що одним з критиків цієї гіпотези є якраз Р. Шиллер, який розвив цю теорію для довгострокового періоду і пізніше розділив Нобелівську премію з Ю. Фама.

Гіпотеза ефективного ринку слугує основою для роботи фінансових аналітиків у стабільних економічних умовах, вона дає збій лише під час криз.

Внесок Юджина Фами в розвиток фінансового аналізу неймовірно прискорив такі структурні зрушення на Уолл-стрит як математизація трейдингу, більш адекватне ставлення до технічного аналізу, поява індексних фондів, які допомагали диверсифікувати ризики інвесторів. До учасників ринку прийшло чітке розуміння, що інвестиційні фонди, які демонструють надзвичайно високу дохідність, можуть робити це лише за рахунок нарощення ризиків. Доведення неможливості прогнозування котирувань у короткостроковому періоді дала поштовх активного використання статистичних методів у біржовій аналітиці.

Як пояснює Шведська академія наук, Ю. Фамаразом з Л.П. Гансеномта Р. Шиллером незалежно один від одного розробили новаторські методи вивчення ринкових цін на активи (наприклад, акції або облігації). Ці методи міцно увійшли як до класичних академічних підручників, так і в аналітичну діяльність професійних інвесторів. Зрозуміло, не існує ніякої теорії, яка дозволяла б з точністю передбачати ціни на біржі і, таким чином, була б для інвесторів Святим Граалем. Однак, як зазначає Нобелівський комітет, Ю. Фама, Л. Гансен і Р. Шиллер встановили ряд важливих закономірностей, що сприяють розумінню того, як і чому змінюються ціни на активи.

·        Fama E.F. The Theory of Finance / E.F. Fama, M.H. Miller- Hinsdale, Illinois: Dryden Press, 1972. - 343 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://faculty.chicagobooth.edu/eugene.fama/research/Theory%20of%20Finance/The%20Theory%20of%20Finance%20Preface%20and%20Table%20of%20Contents.pdf

·        Fama E.F. Foundations of Finance: Portfolio Decisions and Securities Prices / E.F. Fama. - Basic Books, 1976.

·        Fama E.F. Random Walks In Stock Market Prices / E.F. Fama // Financial Analysts Journal. - 1965. - Vol.21,No. 5. - Р. 55–59. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.chicagobooth.edu/~/media/34F68FFD9CC04EF1A76901F6C61C0A76.PDF

·         Fama E.F. The behavior of stock-market prices / E.F. Fama// Journal of busines. - 1965. - Vol. 38, No. 1.- Р. 34-105. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.jstor.org/stable/2350752?seq=1#page_scan_tab_contents

·         Q&A: Confidence in the Bell Curve - interview with Fama. - 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.dimensional.com/famafrench/questions-answers/qa-confidence-in-the-bell-curve.aspx

·        Fama E.F. Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work / E.F. Fama //The Journal of Finance. - 1969. - Vol. 25, No. 2. - P. 383-417. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://efinance.org.cn/cn/fm/Efficient%20Capital%20Markets%20A%20Review%20of%20Theory%20and%20Empirical%20Work.pdf

·        Fama Е.F. Common Risk Factors in the Returns on Stocks and Bonds/ E.F. Fama,  F.R. Kenneth //Journal of Financial Economics. - 1993. -Vol. 33, No.1. - P.3–56. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rady.ucsd.edu/faculty/directory/valkanov/pub/classes/mfe/docs/fama_french_jfe_1993.pdf