Пітер Артур Даймонд

Пітер Артур Даймонд народився в Нью-Йорку (США). У 1960 р. захистив диплом бакалавра математики Єльського університету, докторську дисертацію з економіки у Массачусетському технологічному інституті(1963). Він був асистентом професора в Університеті Каліфорнії, Берклі з 1964 по 1965 р.і доцентом до переходу в 1966 році на факультет Массачусетського технологічного інституту як ад'юнкт-професор. У 1970 р. був призначений професором, обіймав посаду начальника Департаменту економіки з 1985 по 1986 р. і отримав звання професора в 1997 р. У 1991 р. був обраний президентом Міжнародного економетричного товариства.

У 2003 р. він займав пост президента Американської економічної спілки. П. Даймонд є членом Американської академії мистецтв і наук (1978), членом Національної академії наук (1984) і членом-засновником Національної академії соціального страхування (1988). У 2008 році П. Даймонд отримав премію Роберта М. Болла за видатні досягнення в сфері соціального страхування.

П. Даймондвніс фундаментальний вклад у дослідження різноманітних областей, у тому числі державного боргу та накопичення капіталу, ринків капіталу та розподілення ризиків, оптимального оподаткування, пошуку та узгодження на ринках праці соціального страхування. Даймонд сконцентрував більшу частину своєї професійної діяльності на аналізі політики американського соціального забезпечення, а також його аналогів в інших країнах. Він пропонував коригування політики забезпечення в бік більших відрахувань на соціальне страхування. Запропонував модель «кокосової економіки» (ДМП-модель), яка пояснювала як ринки працюють за наявності фрікцій та пошуку. ДМП-модель була заснована на мікроекономічній теорії прийняття рішень  і логічно описувала можливість кількох або багатьох рівноваг на ринках, які не були оптимальними.

Ринок праці та безробіття.Найбільш яскравою ілюстрацією застосування теорії стало пояснення стійкого високого рівня безробіття у Європі на початку 1980-х років. Відсутність стимулів до активного пошуку роботи, з одного боку, та до активного найму кандидатів на роботу, з іншого, стали ключовими факторами, що пояснювали безробіття. П. Даймонд вважав, що наявність видатків, пов’язаних з пошуком або «пошукового тертя» присутнє не лише на ринку праці, але також і на ринках товарів та послуг. Виробник товарів витрачає ресурси на пошук надійних постачальників сировини, виробник побутової техніки – на пошук постачальників комплектуючих і т.д. Раціональні економічні агенти вирішують нести пошукові витрати впритул до розумної межі щоразу, коли їх потенційні партнери на ринку неоднорідні з точки зору бачення очікуваних взаємних вигід. Так, з точки зору фірми, з двох кандидатів один більше підходить для даної роботи, а інший — менше. А кандидату одна з двох запропонованих робіт буде здаватись привабливішою.

Можливість кількох рівноваг, яка виникає у ДМП-моделі, і різний рівень їх оптимальності явно вказували на ту роль, яку має відігравати держава у корекції ситуації на ринку. ДМП-модель виявилася зручним механізмом оцінки ефективності і вироблення різних заходів економічної політики. Теорія передбачила, що активні зусилля щодо зниження безробіття, такі як перенавчання безробітних і забезпечення їх новими навичками, більш ефективні, аніж пасивні заходи, наприклад, визначення певного рівня допомоги по безробіттю. Пояснюється це тим, що активні заходи сприяють підвищенню інтенсивності і ефективності пошуку людьми нової роботи, а відповідно, діючи через функцію «спарювання», зменшують обсяг часу і збільшують вірогідність заповнення доступних вакансій.

П. Даймонд визначив, що у випадках ринкової взаємодії для економічного агента важливі не тільки умови угоди, але й ресурси, які витрачаються на пошук альтернативи. Він сформулював «парадокс Даймонда»: в умовах обмеженого часу і ресурсів кращий вибір – ціна монополіста на ринку. Це пояснює успіх великих ріелторів порівняно з альтернативними немережевими магазинам, навіть якщо ті мають нижчі ціни, оскільки «вартість пошуку» буде суттєво меншою. Поступове підвищення цін призведе до встановлення монопольної ціни. Тому і незначні витрати пошуку швидко перетворюють навіть ринок з багатьма фірмами-продавцями на ринок із монопольними цінами. Учений довів, що навіть на ринках із великою кількістю продавців труднощі пошуку призводять до утвердження монопольних цін, вищих за ціни «чистих» конкурентних ринків, де не має витрат на пошук. Внаслідок цього покупці і продавці орієнтуються на високі ціни монополіста, замість «справедливих» ринкових.

Реформування пенсійної системи та визначення системи соціальних стандартів.П. Даймонда показав, що наявність виваженої системи пенсійного забезпечення залежно від передбачуваних нею умов виплати пенсії може стимулювати до більш раннього виходу на пенсію. Система соціального забезпечення сприяє зростанню заощаджень, хоча такий вплив може повністю чи навіть з надлишком перекрити та обставина, що наявність пенсії скорочує потребу в особистому накопиченні коштів на старість. Вивчення зв’язку між спадщиною, багатством і відносним доходом дозволило П. Даймондові зробити висновок, що статки покоління після досягнення піку у віці 60–65 років мають тенденцію знижуватись.

В українських реаліях дослідження П. Даймонда можуть використовуватися у сфері визначення оптимального реформування системи пенсійного забезпечення з метою визначення механізмів стимулювання виходу на пенсію осіб певного віку для забезпечення робочими місцями представників молодшого покоління з високим рівнем інноваційних ідей. Поруч з цим необхідно враховувати розроблену П. Даймондом систему накопичення багатства і збільшення рівня доходів залежно від віку для оптимального визначення пенсійного віку й уникнення загострення соціальних протиріч, пов’язаних із визначенням умов та меж соціального забезпечення пенсіонерів та збереження високого рівня їх соціалізації. Поруч з цим доцільним видається вивчення можливостей антимонопольної діяльності на основі використання ДМП-моделі і визначення обсягів державного регулювання «пошукового тертя» на ринку праці.

Нобелівська лекція

·        Unemployment, vacancies, wagesi. Prize Lecture, December 8, 2010 by PETER A. DIAMOND Massachusetts Institute of Technology (MIT), Cambridge, MA, U.S.A  – P. 312 – 342.

http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2010/diamond-lecture.pdf

 

Реформування пенсійної системи та визначення системи соціальних стандартів

·       Diamond Peter A. Pension Reform: A Short Guide / Peter A. Diamond, Nicholas Barr. – Oxford University Press, forthcoming October 2009.

·       Diamond Peter A. Saving Social Security: A Balanced Approach (Revised Edition) / Peter A. Diamond,  Peter Orszag. – Brookings Institution Press, 2005.

·       Diamond Peter A. Adjusting One's Standard of Living: Two-Period Models/ P. Diamond and J. Mirrlees// in P.J. Hammond and G.D.Myles (eds.) Incentives, Organization, and Public Economics, papers in Honour of Sir James Mirrlees, Oxford University Press, 2000.

·       Diamond Peter A.  Economic Globalisation and Swedish Pensions,2009.

http://www.government.se/contentassets/92f0ba5f434945f59e186b6d3b8851c3/economic-globalisation-and-swedish-pensions

 

Ринок праці та безробіття

·       Diamond Peter A. On Time: Lectures on Models of Equilibrium Churchill Lectures in Economics Series / Peter A. Diamond. –Cambridge University Press, 1994.

·       Diamond Peter A.  What Stock Market Returns to Expect for the Future/ Peter A. Diamond// An Issue in Brief: Center for Retirement Research. –  Boston College, Number 2. – September 1999.

·       Diamond Peter A.  Issues in Social Security Reform/ Peter A. Diamond// Іn The Future of the Safety Net: Social Insurance and Employee Benefits in the Next Century, S. Friedman and D. Jacobs (eds), IRRA Research Volume, 2001.

·       Diamond Peter A.  Delays in Claiming Social Security Benefits/ Peter A. Diamond// Journal of Public Economics. –  2002. –Vol 84. – Р.357-385.http://economics.mit.edu/files/635

·       Diamond Peter A.  Annuities and Individual Welfare/ Jeffrey Brown, Thomas Davidoff and Peter Diamond// American Economic Review. – 2005. –Vol.95, №5. –Р.1573-1589.

·       Diamond Peter A.  Integrating Punishment and Efficiency Concerns in Punitive Damages for Reckless Disregard of Risk to Others/ Peter A. Diamond// Journal of Law, Economics, and Organization. – 2002. –Vol. 18, No. 1.

http://economics.mit.edu/files/669

·       Diamond Peter A. Quasi-Hyperbolic Discounting and Retirement/ Peter Diamond and Botond Kaszegi// Journal of Public Economics. – 2003. – №87. – Р..1839-1872.http://isiarticles.com/bundles/Article/pre/pdf/22774.pdf

·       Diamond Peter A.  Social Security Investment in Equities/ Peter Diamond and John Geanakoplos//  American Economic Review. – 2003. –Vol. 93, No. 4. –Р.1047-1074.

http://www.nber.org/papers/w7103.pdf

Joomla Plugins