Джеймс Джозеф Хекман

Джеймс Джозеф Хекман народився в Чикаго. 1965 р. закінчив коледж з дипломом бакалавра зі спеціальності «математика». Працював інженером в авіаційній компанії, потім молодшим економістом у Комітеті радників з економіки (1967). Одночасно продовжував навчання на економічному факультеті в Принстонському університеті, де 1968 р. отримав магістерський диплом. Працював молодшим асистентом у Нью-Йоркському університеті (1972), а також асистентом і ад’юнкт-професором у Колумбійському університеті (1970 – 1974). У Чиказькому університеті пройшов усі ступені академічної кар’єри, починаючи з ад’юнкт-професора (1973 – 1977), професора (1977 – 1995), заслуженого професора економіки з 1995 р.

Дж. Хекман з 1991 р. –  директор Центру з економічної оцінки соціальних програм у Школі державної політики  при Чиказькому університеті. У 2004 р.він став видатним професором мікроеконометрики в Університетському коледжі Лондона. У червні 2006 р. Хекман був призначений на посаду професора в Дублінському університетському коледжі.

Дж. Хекман є лауреатом премії Генрі Шульца, 1983 р. був нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка. З 1985 р. Дж. Хекман є  членом Американської академії наук і мистецтва, з 1992 р. - член Національної академії наук.

РоботиДж. Хекмана присвячені ресурсам праці, народонаселення, «людського капіталу», державній політиці, методам статистичного аналізу мікроекономічних даних, зокрема формуванню статистичної вибірки.

Головний внесок Хекмана стосувався вдосконалення теорії та методології економетрії через вирішення проблеми селективності. На основі теоретичних розробок вчений здійснив низку емпіричних досліджень з економіки праці та освіти.

Проведений ним аналіз проблем селективності в мікроекономічному дослідженні мав важливе значення для прикладних галузей економіки та інших наук.

Похибки селективності та самовідбору. Проблеми селективності в економічних дослідженнях зустрічаються часто. Вони виникають, коли доступна дослідникам вибірка не є репрезентативною, тобто не відображає загальних рис населення чи галузі, що виступають генеральною сукупністю, і для яких робляться висновки дослідження.

Селективність вибірки може бути викликана особливостями процедури збирання даних або ж бути наслідком поведінки самих економічних агентів.

Наприклад, зарплату і тривалість праці можна фіксувати лише в зайнятих людей, а доходи випускників вузів можна визначити лише в тих із них, хто закінчив навчання. Відсутність можливостей отримати дані про зарплату людини, яку вона мала б, зробивши інший вибір, створює проблеми в багатьох емпіричних дослідженнях.

Однак поза увагою залишається те, що більш схильними до праці є люди з потенційним заробітком, який перевищує певний пороговий рівень. Таким чином, з досліджуваної вибірки зникає частина індивідів, які опиняються в сегменті безробітних і не можуть отримувати заробітної плати.

У результаті такого самовідбору з'являється вибірка, що включає лише працюючих громадян. Ця нерепрезентативна вибірка породжує проблему селективності, оскільки виникає викривлене співвідношення між зарплатою та освітою.

Виявлений під час такого дослідження зв'язок буде слабшим, ніж у дійсності, тобто вплив освіти на зарплату залишиться недооціненим.

Усвідомивши суть проблеми селективності та самовідбору, Хекман здійснив низку методологічних відкриттів, які допомагають вченим знизити існуючі статистичні похибки. Нобелівський лауреат винайшов економетричний метод,який дозволив вирішити проблеми, пов'язані з самовідбором: широко відомий у вузьких колах метод корекції  Хекмана - "двокроковий метод", "лямбда Хекмана" або "хекіт".

Цей метод мав широкий вплив на розвиток економетрії завдяки своїй простоті. Якщо його застосувати в описаному вище випадку про доступ до даних про зарплату людей, які мають роботу, необхідно здійснити два кроки.

Спочатку на основі економічної теорії дослідник формує модель ймовірності того, що людина буде працювати. Потім - робить поправку на самовідбір, включаючи знайдені індивідуальні ймовірності як додаткову змінну разом з освітою та віком. Отримане співвідношення між рівнем освіти і зарплати виявиться коректнішим.

Моделі тривалості та політика зайнятості. Джеймс Хекман разом з Бертоном Сингером розробив економетричні методи для вирішення "проблем тривалості". На ринку праці вони виявляються в тому, що із збільшенням тривалості періоду безробіття знижуються шанси знайти роботу.

У таких дослідженнях загальною проблемою є накопичення непропорційно високої частки людей з поганими перспективами працевлаштування. Відтак, з плином економічної кризи змінюється структура вибірки безробітних, яка наповнюється "бюджетними трутнями". Це потрібно враховувати в економічній політиці.

Стимули, які були дієвими за підтримки безробітних на початку кризи, можуть виявитися непридатними внаслідок даних внутрішніх структурних зрушень.

Через значне поширення в розвинутих країнах світу активної державної політики у сфері зайнятості, наприклад, курсів перекваліфікації чи виплат з безробіття, у другій половині двадцятого століття виникла необхідність оцінювати їх дієвість.

Зазвичай ефект визначався шляхом оцінки шансів отримати роботу після участі в програмі порівняно з шансами безробітного самостійно знайти місце праці.

Оскільки одна і та ж людина не може побувати одночасно в обох ситуаціях, результати такої оцінки можуть бути помилковими. Участь у соціальних програмах з безробіття часто беруть люди з активною життєвою позицією, які в разі відсутності державної підтримки так само легко знайшли б роботу.

Результати досліджень Хекмана показали, що істинна результативність виплат з безробіття та курсів була досить низькою, а інколи навіть від'ємною.

Життєвий цикл та ефективність інвестицій. Протягом останнього десятиліття учений досліджував зв'язок між особливостями життєвого циклу людей та рівнем їх фізичного і матеріального благополуччя.

У моделі Хекмана - Лохнера - Мастерова віддача від інвестицій у людський розвиток виявилася вищою за альтернативну вартість капіталу лише до молодшого шкільного віку. Державні вкладення коштів у навчання старшокласників мають удвічі нижчий ефект порівняно з інвестиціями в початкову школу.

Ідеї Дж. Хекмана можуть бути використані в Україні в процесі реформування сфери освіти і науки, а також у процесі розробки ефективних інструментів підтримки зайнятості і соціальної стабільності.

Нобелівська лекція

·       HeckmanJamesJ.  (2000) Nobel Lecture:Microdata Heterogeneity And the Evaluation Of Public Policy, Journal of Political Economy, University of Chicago, vol. 11, pages 255-322, December. [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2000/heckman-lecture.pdf ].

 

Теорія ринку праці, політика зайнятості

·         HeckmanJamesJ.  LaborMarketReturnstoanEarlyChildhoodStimulationInterventioninJamaica/ JamesJ. Heckman, PaulGertler, JamesHeckman, RodrigoPinto, AriannaZanolini, ChristelVermeersch, SusanWalker, SusanM. ChangandSallyGrantham-McGregor; Science. – 2014. – № 344(6187). – Р. 998–1001. [http://home.uchicago.edu/rodrig/Jamaica.pdf].

·         Heckman JamesJ.  The Myth of Achievement Tests : The GED and the Role of Character in American Life /James J. Heckman, John Eric Humphries, Tim Kautz. – Chicago: The University of Chicago Press, 2014.[http://home.uchicago.edu/~tkautz/Heckman_Kautz_2014_Achievement%20Tests.pdf].

·         HeckmanJamesJ.  BayesianExploratoryFactorAnalysis/GabriellaConti, SylviaFrühwirth-Schnatter, JamesJ. HeckmanandRémiPiatek// JournalofEconometrics. – 2014. – № 183(1). – Р. 31–57. [http://www.ifs.org.uk/uploads/cemmap/wps/cwp301414.pdf ].

·         Heckman JamesJ.  Early Childhood Investments Substantially Boost Adult Health/ Frances Campbell, Gabriella Conti, James J. Heckman, Seong Hyeok Moon, Rodrigo Pinto, Elizabeth Pungello Yi Pan // Science. – 2014. – № 343(6178). – Р. 1478–1485.[http://home.uchicago.edu/rodrig/ScienceABC.pdf ].

 

Теорія економіки людського розвитку

·         Heckman JamesJ.  The  Economics of  Human Development and Social Mobility/ James J. Heckman and Stefano Mosso // Annual Review of Economics. – 2014. – 6(1). – Р. 689–733.[ http://www.nber.org/papers/w19925.pdf ].

·         Heckman JamesJ.  Primate Evidence on the Late Health Effects of Early-Life Adversity/ Gabriella Conti, Christopher Hansman, James J. Heckman, Matthew F. X. Novak, Angela Ruggiero, Stephen J. Suomi // Proceedings of the National Academy of Sciences. – 2012. – 109(23). – Р. 8866-8871.[http://ftp.iza.org/dp6495.pdf ].

·         Heckman JamesJ.  Econometric Mediation Analyses: Identifying the Sources of Treatment Effects from Experimentally Estimated Production Technologies with Unmeasured and Mismeasured Inputs/ James J. Heckman, Rodrigo Pinto // Econometric Reviews. – 2014. – № 34(1-2). – Р. 6–31.[http://ftp.iza.org/dp7552.pdf ].

 

Міждисциплінарні дослідження

·         Heckman JamesJ.  Treatment Effects: A Bayesian Perspective/James J. Heckman, Hedibert F. Lopes Rémi Piatek // Econometric Reviews. – 2013. – № 33(1-4). – Р. 36–67.[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3811964/].

 

Joomla Plugins