Вільям Артур Льюїс

Англійський економіст з Британської Вест-Індії Вільям Артур Льюїс народився 23 січня 1915 р. на острові Сант-Люсія. У 14 років закінчив місцевий коледж. Щоб продовжити навчання в Англії, заробляв гроші, працюючи клерком. У1937 р. закінчивЛондонську школу економіки при Лондонськомууніверситеті. Працював викладачем у вищих навчальних закладах: Манчестерському та Принстонському університетах, Лондонській школі економіки, де здобув ступінь доктора наук. Паралельно з викладацькою та науковою діяльністю виконував функції офіційного радника  деяких міжнародних організацій, урядів країн Західної Африки та Карибських островів, брав участь у розробці планів розвитку Республіки Гана.

Теорія економічного розвитку. У наукових працях з метою пояснення особливостей економічного зростання країн, що розвиваються, Льюїс  висуває свою концепцію множинності факторів зростання, яка являла собою  синтез різних теорій соціального, економічного, психологічного характеру. Льюїс розглядає три групи факторів, які впливають на економічну поведінку, а  відтак  - визначають характер економічного зростання. Перша група факторів має чисто психологічний характер, обумовлений звичками, звичаями, системою цінностей того чи іншого народу (наприклад, «широта культурного горизонту» визначає уподобання індивідів стосовно праці, зростання матеріального споживання або неробство та злидні). Друга група факторів – інституційні, зумовлені існуючими формами організації даного суспільства з його політичною системою та характером відносин власності. Найважливішого значення серед факторів другої групи набуває, за переконаннями Льюїса, інститут приватної власності та здатність держави охороняти цей інститут. Економічна свобода, на думку Льюїса, не виключає можливості планування, яке має переваги за умов досягнення певних громадських цілей. Реальною проблемою для цих країн є вибір найбільш ефективної комбінації приватної ініціативи та державного планування. Разом із тим вчений вважає, що планування доцільно застосовувати лише в країнах із наздоганяючим типом розвитку. У розвинутих країнах планування може загальмувати появу нових структур, нових галузей, нових товарів.

Особливого значення для «запуску» економічного зростання надається зростанню заощаджень і нагромадження капіталу. Дію цього третього  фактору вчений пов’язував із виникненням класу капіталістичних  підприємців з особливою психологією, спрямованою на збільшення капіталу  та масштабів своєї справи, з притоком іноземного капіталу.  Льюїс застерігає від  надмірних податків на прибуток підприємців, що може стати гальмом економічного зростання.

Вчений висунув свою двосекторальну модель розвитку економіки відсталих країн. У цій моделі сучасний сектор, що поступово  розширюється, реінвестує прибутки, поглинаючи при цьому людські ресурси з традиційного сектору.

Дослідження проблем економічного зростання привело У. Льюїса до більш поглибленого дослідження причин економічного розриву між розвинутими та слаборозвинутими, країнами, що тільки завоювали політичну незалежність. Більшістьвчених натойчас вважали, що для прискореного економічного зростання країн, щорозвиваються,кращевкладатиприбутоквідекспортутрадиційних продуктів ітоварів упромисловість. Але те, що може бутикорисним для розвинутих держав, не обов’язково призведе доаналогічногорезультатув країнах, що розвиваються ітому не повинноавтоматично запозичуватисякраїнами «третього світу». В. Льюїс висловлювався  за фінансуванняпромислових капіталовкладень та інвестиціїв народнуосвіту як внесокузрастання«людського капіталу».

Ідеї В. Льюїса враховуються в країнах, що розвиваються,  під час  розробки заходів економічної та соціальної політики, планування розвитку країни, враховуючи цінності народу, ставлення громадян до праці. Актуальним для країн, що розвиваються,  є розвиток інституту приватної власності та здатність держави охороняти цей інститут.

Нобелівська лекція

·       Sir Arthur Lewis (1979) Nobel Lecture: The Slowing Down of the Engine of Growth/ - http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1979/lewis-lecture.html.

 

Проблеми економічного зростання

·         Льюис У. А. Машина экономического роста замедляет ход / У. А. Льюис // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 1. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов / [отв. ред. Г. Г. Фетисов]. – М. : Мысль, 2004. — С. 373—385.

·         Lewis W. A. Memorandum of Evidence to the West Indian Royal Commission/ W. A.Lewis.–CO Public Records Office, London, undated, 1939.

·         Lewis W. A. Labour in the West Indies/ W. A.Lewis.–Fabian Society, London, 1939.

·         Lewis W. A. An Economic Plan for Jamaica/ W. A.Lewis//Agenda. – 1944. – №3 (4). – Р.154-163.

·         Lewis W. A. The Principles of Economic Planning/ W. A.Lewis.– Allen & Unwin, London, 1949.

·         Lewis W. A. The Industrial Development of the Caribbean/ W. A.Lewis.–Kent House, Port of Spain, 1951.

·         Lewis W. A. Economic development with unlimited supplies of labour/ W. A.Lewis//Manchester School. – 1954. ­– №22(May). – Р.139-191.

·         Lewis W. A. The Theory of Economic Growth/ W. A.Lewis.–Irwin, Homewood, IL, 1955.

·         Lewis, W. A. The Evolution of the International Economic Order/ W. A.Lewis.–Princeton:Princeton University Press, 1977.

·         Lewis W. A. Growth and Fluctuations, 1870-1913/ W. A.Lewis.–London:Allen & Unwin, 1978.

·         Lewis, W. A. The Slowing Down of the Engine of Growth/ W. A.Lewis//American Economic Review. – 1980. –September. – Р.555-564.

·         Lewis, W. A. Autobiographical note/ W. A.Lewis,William Breit,Roger W. Spencer //Lives of the Laureates: Thirteen Nobel Economists. Third Edition. MIT Press, Cambridge, MA, 1984.

 

Joomla Plugins