Роберт Александер Манделл

Роберт Александер Манделл народився в Кінгстоні (Канада).  1953 р. Роберт Александер Манделлзакінчив університет Британської Колумбії і отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук; потім він продовжив освіту в аспірантурі Массачусетського технологічного інституту (МТІ) та Лондонської школи економіки (ЛШЕ).

1956 р.захистив уМТІ кандидатську дисертацію про міграцію капіталу на світових ринках. Наступний академічний 1956/1957 рік Манделл стажувався в Чиказькому університеті, бувстипендіатом за спеціальністю «Політична економія».

Кілька років викладав у Стенфордському університеті і в Центрі міжнародних досліджень Джонса Гопкінса, поки 1961 р.не почав працювати в дослідномувідділі Міжнародного валютного фонду. Його співробітником Манделл залишався до 1963 р.У другій половині 1960-х рр. він працював у Чиказькому університеті (1966-1971) і належав до числа його інтелектуальних лідерів. Одночасно був головним редактором «Журналу з політичної економії».

Протягом десяти років (1965-1975) уякості запрошеного професора Манделл щоліта читав лекції зісвітовоїекономікидля слухачів Вищого інституту міжнародних досліджень у Женеві.

У 1966 р. Манделл сфокусувався на академічній діяльності, працював у Чиказькому та Колумбійському університеті, залишаючись консультантом міжнародних та урядових структур. Пізніше на основі його розробок втілювалася в життя економічна політика Рональда Рейгана та створювалася єдина європейська валюта - євро.

У 1997-1998 рр. − професор економіки в Центрі Джонса Гопкінса при Вищій школі міжнародних досліджень Пола Нітце.

Після отримання премії Манделл оголосив, що більшість гонорару, який становив 975 тисяч доларів, він направить на реставрацію свого італійського замку 12 століття в Сієні. Учений купив його в 1969 році за 20 тисяч доларів, спрогнозувавши глобальне знецінення долара за два роки до розриву його фіксованого зв'язку з золотом.

Нині лауреата особливо шанують уКитаї, де він став почесним професором 30 університетів і своїм коштом видав шеститомний збірник праць китайською.

Р. Манделл - автор понад 100 статей, опублікованих у наукових журналах, восьми монографій. Вчений удостоєний багатьох нагород, остання- премія Американської економічної асоціації за видатні досягнення (1997). 1998 р. був обраний членом Американської академії мистецтв і наук.

Модель Манделла-Тобіна і теорія інфляції. Манделл не оминув увагою роль інфляції в міжнародній економіці. Всупереч поширеним теоріям Ірвінга Фішера та Абби Лернера, вчений стверджував, що підвищення очікуваного рівня інфляції може бути причиною зростання економіки.

Інфляційні очікування за умов фіксованого курсу сприяють приходу інвесторів, які сподіваються заробити на зростанні рентабельності альтернативних грошам активів.

Знецінення грошей змушує вкладати їх у бізнес. Надходження іноземного капіталу та активність національних інвесторів, у свою чергу, здатні стимулювати подальші обсяги випуску, а отже, економічне зростання.

Даний економічний парадокс був названий ефектом Манделла-Тобіна, бо Джеймс Тобін одночасно з Робертом Манделлом зумів виявити перевищення позитивних наслідків зростання економічної активності над негативними, викликаними високими темпами інфляції.

Дію цього ефекту можна було простежити і в Україні, де високі темпи інфляції та високі кредитні ставки стимулювали прихід іноземних банків, які платили своїм європейським вкладникам 3-5%, кредитуючи українців більш ніж за 20%.

Звісно, ризики теж враховувалися, однак висока маржа має здатність знижувати чутливість до потенційних економічних загроз. Протягом 2005-2008 років кредитний бум сприяв активному економічному зростанню України, доки не прийшла криза.

У короткостроковому періоді ефект Манделла-Тобіна відіграє значну роль, однак у довгостроковому він доволі суперечливий.

До речі, сам Манделл у пізніших працях виступає противником надмірної інфляції, зауважуючи, що рівні інфляції мирного часу в США були вищими за показники аналогічних періодів під час Першої і Другої світових воєн.

Модель Манделла-Флемінга і "неможлива тріада". У 1962 р. Манделл опублікував статтю "Змінність капіталу і стабілізаційна політика в умовах фіксованих та плаваючих обмінних курсів", у якій було розкрито механізм регулювання малих національних економік із високою мобільністю капіталу.

Суть механізму в тому, що при плаваючому валютному курсі ефективною є монетарна, грошово-кредитна, політика, а при фіксованому - фіскальна, бюджетно-податкова. Наприклад, зниження відсоткових ставок у відкритій економіці з гнучким валютним курсом призводить до девальвації грошової одиниці.

Внаслідок знецінення національної валюти дешевшає експорт країни на міжнародному ринку, зростає обсяг чистого експорту, активізується економічне зростання, відсоткові ставки знову підвищуються до рівноважного стану, економіка відновлюється.

Манделл приходить до висновку, що за умов плаваючого валютного курсу монетарна політика, що проявляється в регулюванні рівня відсоткових ставок, може стати потужним інструментом впливу на обсяги випуску продукції, яку можна збувати через експортний канал. При цьому фіскальна політика є неефективною.

Так, ріст державних витрат спричиняє підвищення попиту на гроші, а отже, зростання ставок. Як наслідок - приплив закордонного капіталу зміцнює курс валюти до рівня, коли зниження експорту зводить нанівець весь ефект від проведення держвитрат.

При фіксованому валютному курсі фіскальна політика, навпаки, стає ефективнішою, бо не змінює обсягів чистого експорту. Нині схожа ситуація спостерігається в Китаї, де курс юаня є настільки регульованим, що його можна вважати фіксованим.

Це дозволяє уряду підтримувати економічний ріст шляхом масштабних державних інвестицій, які за умов плаваючого курсу не принесли б відчутного ефекту, бо зміцнення курсу юаня викликало б подорожчання китайських товарів і втрату існуючих позицій на світовому ринку.

Манделл і його шеф із МВФ Маркус Флемінг формалізували ці логічні міркування в математичній моделі, названій на їх честь. Вона передбачає низку припущень, бо її висновки справедливі для малої відкритої економіки з вільним транскордонним рухом капіталу, яка не здатна впливати на світовий фінансовий ринок.

Ключова теза моделі Манделла-Флемінга полягає в тому, що за умов фіксованого валютного курсу країна не може проводити незалежну монетарну політику. Якщо ж таке грошово-кредитне регулювання і відбувається, валютний курс не може залишатися фіксованим протягом довгострокового періоду.

З моделі випливає існування "неможливої тріади" макроекономічного регулювання, яку ще називають несумісною трійкою або трилемою Манделла: вільний транскордонний рух капіталу, фіксований валютний курс, незалежна монетарна політика. У довгостроковому періоді неможливо досягнути всіх трьох цілей одночасно.

У країні з відкритим капітальним рахунком платіжного балансу державна політика може орієнтуватися лише на зовнішню ціль - керований валютний курс або на внутрішню - регульований рівень цін, але не на обидві цілі одночасно.

Оптимальні валютні зони. Іншим великим здобутком Манделла стала теорія про оптимальні валютні зони, що в 1960-х роках виглядало науковою фантастикою.

Однак майбутній нобелівський лауреат наполягав: якщо адміністративні регіони однієї держави використовують однакову валюту, то кілька держав можуть робити те саме. Теорія Манделла була втілена в життя у 1999 році з введенням євро.

У статті "Теорія оптимальної валютної зони" від 1961 року Манделл писав, що валютна зона - це географічна область з єдиною або кількома валютами, курси яких незмінно зафіксовані між собою і змінюються синхронно щодо валют решти світу.

У країнах валютної зони витрати, пов'язані з відмовою від валютного курсу як інструменту регулювання, компенсуються вигодою від введення спільної валюти.

Важливі плюси єдиної грошової одиниці - зниження інформаційних та трансакційних витрат на обмін валют і відсутність девальваційних ризиків у рамках країн валютної зони, що сприяє стабільному зростанню товарообороту.

У праці «Змінність капіталу і стабілізаційна політика за умов фіксованих та плинних обмінних курсів» (1963) запропоновано модель політичного аналізу, встановлено зв'язок між валютними коливаннями і впливом обмінних курсів на фіскальну і монетарну політику.

Нині трилема Манделла перетворилася на стандартний спосіб мислення більшості економістів. Її висновки та аргументи широко застосовуються в регуляторній практиці.

Дослідження Манделла можуть бути використані в Україні в умовах євроінтеграції національної економіки, а саме виведення сфери міжнародної торгівлі на новий рівень. Вони можуть допомогти  обґрунтувати оптимальний набір інструментів економічного регулювання залежно від місця держави на світових ринках, а також кількісно прорахувати ефекти від тих чи інших політичних рішень за певних зовнішньоекономічних умов. Також ідеї вченого будуть корисними в процесі стабілізації курсу національної валюти в Україні.

Нобелівська лекція

·       Mundell Robert A. (1999) Nobel Lecture: A Reconsideration Of the Twentieth Century, Journal of  Political Economy, Columbia University, New York, vol. 15, pages 225-243, December.[http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1999/mundell-lecture.pdf].

Теорія оптимальних валютних зон, валютні курси

·       Манделл Р. Эволюция международной валютной системы / Р. Манделл // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 1. – С. 44–49 ; № 2. – С. 17–23. [ http://vasilievaa.narod.ru/9_1_00.htm].

·       Манделл Р. А. Динамика адаптации мирового валютного рынка при фиксированном и плавающем обменных курсах / Р. А. Манделл // Этот изменчивый обменный курс : сб. ст. : пер. с англ. – М. : Дело, 2001. –            С. 117–154. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Манделл Р. А. Необщий взгляд на общую валюту / Р. А. Манделл // Евро-дитя Манделла?: Теория оптимальных валютных зон : пер. с англ. / сост. А. М. Семенов. – М. : Дело, 2002. – С. 127–150. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Манделл Р. А. План создания европейской валюты / Р. А. Манделл // Евро-дитя Манделла?: Теория оптимальных валютных зон : пер. с англ. / сост. А. М. Семенов. – М. : Дело, 2002. – С. 151–195. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Манделл Р. А. Проблема кризисов / Р. А. Манделл // Евро-дитя Манделла?: Теория оптимальных валютных зон : пер. с англ. / сост. А. М. Семенов. – М. : Дело, 2002. – С. 117–126. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Манделл Р. А. Теория оптимальных валютных зон / Р. А. Манделл // Евро-дитя Манделла?: Теория оптимальных валютных зон : пер. с англ. / сост. А. М. Семенов. – М. : Дело, 2002. – С. 62–76. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Mundell Robert A. De la surévaluation du dollar canadien/ Robert A. Mundell // L'Actualité Economique, Société Canadienne de Science Economique. – 1991. – vol. 67(1). – Р. 5–36.

[http://www.erudit.org/revue/ae/1991/v67/n1/602024ar.pdf].

Теорія стабілізаційної політики, інфляція

·       Mundell Robert A. Monetary unions and the problem of sovereignty/ Robert A. Mundell // Discussion Papers0102-06, Columbia University, Department of Economics, 2002. [https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&uact=8&ved=0CCoQFjACahUKEwi-5O7L5MLIAhWMDywKHVGXAt8&url=http%3A%2F%2Facademiccommons.columbia.edu%2Fdownload%2Ffedora_content%2Fdownload%2Fac%3A114185%2FCONTENT%2Fecon_0102_006.pdf&usg=AFQjCNFlRYgjPz8Oh3R7HmooOmIwDJBIdQ&sig2=Q5raDrsPOz5b9ap-FpWoWw&bvm=bv.105039540,d.bGg].

·       Манделл Р. А. Выбор экономической политики для достижения внутреннего и внешнего равновесия / Р. А. Манделл // Этот изменчивый обменный курс : сб. ст. : пер. с англ. – М. : Дело, 2001. – С. 155–164. – (Экономика: идеи и портреты).

·       Mundell Robert A. The Euro and the Stability of the International Monetary System / Robert Mundell.  – Columbia University, 1999.                                         [ http://www.columbia.edu/~ram15/lux.html].

·       Mundell Robert A. The European fiscal reform and the plight of the euro/ Robert A. Mundell // Global Finance Journal. – 2012. – vol. 23(2). – Р. 65–76.[http://kolegia.sgh.waw.pl/pl/KGS/struktura/IGS-KGS/struktura/ZBGPAW/oferta/Documents/17_MUNDELL.pdf].