Фінн Ерлінг Кідланд

Норвезький економіст, професор економіки в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі (University of California, Santa Barbara). Крім того, Кідланд викладає в Школі бізнесу Теппер (Tepper School of Business) при Університеті Карнегі-Меллон (Carnegie Mellon University), де він отримав докторський ступінь і займає посаду професора в Норвезькій школі економіки і ділового адміністрування (Norwegian School of Economics and Business Administration, NHH).

У 2004 році Фінн Е. Кідланд спільно з Едвардом К. Прескоттом (Edward C. Prescott) став лауреатом Нобелівської премії з економіки за внесок у розвиток динамічної макроекономіки - макроекономіка є основним науковим інтересом професора Кідланда.

Кідланд народився 1 грудня 1943 року в Альгарді, Норвегія (Ålgård, Norway). Він був старшим з шести братів і сестер і ріс на сімейній фермі в Сойланді, муніципалітет Есдал (Søyland, Gjesdal), на південному заході Норвегії. Батьки виховували своїх дітей у дусі лібералізму, не нав'язуючи їм будь-яких обмежень. Ще в юності Фінн Кідланд зацікавився математикою та економікою - інтерес з'явився після того, як він виконав деяку бухгалтерську роботу на фермі свого приятеля.

Коли в Кідланда прокинувся інтерес до теоретичної економіки, він отримав ступінь бакалавра Норвезької школи економіки та ділового адміністрування 1968 р., а 1973 р. захистив докторську дисертацію в галузі економіки в Університеті Карнегі-Меллон на тему децентралізованого макроекономічного планування. Після отримання докторського ступеня Кідланд повернувся викладати в Норвезьку школу економіки, але в другій половині 70-х отримав запрошення працювати в Університеті Карнегі-Меллон. З того часу професор Кідланд живе в Сполучених Штатах (United States).

Фінн Е. Кідланд є експертом в галузі економіки в цілому і політекономії зокрема. Основні напрямки його викладацької діяльності зумовлені інтересом до бізнес-циклів, податково-бюджетної політики та економіки праці. Він приєднався до викладацького складу економічного факультету Карнегі-Меллон у 1977 році і займав посаду професора до 2004 року, коли став викладачем Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі та заснував Лабораторію сукупної економіки і фінансів (Laboratory for Aggregate Economics and Finance, LAEF) у тому ж навчальному закладі.

Крім того, Кідланд є консультантом Федеральних резервних банків Далласа (Dallas), Клівленда (Cleveland) і Сент-Луїса (St. Louis) і старшим науковим співробітником «IC2 Institute» в Техаському університеті в Остіні (University of Texas at Austin). Як запрошений вчений і професор працював в різних організаціях, від Гуверівського Інституту (Hoover Institution) до Бізнес-школи Університету Torcuato di Tella в Буенос-Айресі, Аргентина (Buenos Aires, Argentina).

Дослідження Кідланда і Прескотта полемізують зі створеною в 1930-1960 рр. Дж. М. Кейнсом і його послідовниками теорією макроекономіки, згідно з якою держава може «вирівнювати» циклічні коливання ринку, оперативно реагуючи на зміни макроекономічних показників, причому інфляція і безробіття знаходяться в обернено пропорційній залежності. Однак у кризових 1970-х виявилося, що економічний цикл зберігається, а безробіття може поєднуватись з інфляцією. Серед нових пояснень цих макроекономічних проблем велику увагу економістів отримали дві статті, написані спільно Кідландом і Прескоттом.

Дослідження проблем економічної політики. У статті «Правила важливіше прав: неспроможність оптимальних планів» (Rulesratherthandiscretion: Theinconsistencyofoptimalplan)автори продемонстрували, як очікування наслідків майбутньої економічної політики держави можуть призвести до нестійкості і навіть до провалу цієї самої політики. У своїй моделі американські економісти виходили з того, що поточні рішення економічних агентів (фірм та домогосподарств) багато в чому обумовлені їх раціональними очікуваннями наслідків оголошеної урядом економічної політики. У свою чергу, наслідки рішень економічних агентів змушують державу переглянути параметри економічної політики; фірми і домогосподарства реагують на ці зміни тощо. Змоделювавши цей процес за допомогою теорії ігор, Кідланд і Прескотт виявили, що економічна політика, постійно реагує на ситуацію, що склалася, і, врешті-решт, дає гірші результати, ніж якби уряд твердо слідував встановленим правилам економічної політики.

У деяких випадках «гра» уряду і суспільства, як показали Кідланд і Прескотт, взагалі може призвести до дестабілізації економіки. Наприклад, уряд може спробувати стимулювати сукупний попит шляхом збільшення грошової маси. Фірми раціонально усвідомлюють, що уряд відчуває подібну спокусу. У результаті вони вбудовують ці інфляційні очікування у свої рішення, підвищуючи ціни і рівень зарплати. В уряді, у свою чергу, з'являється спокуса збільшити пропозицію грошей, щоб компенсувати дії фірм. У результаті рівень зайнятості майже не зростає, а інфляція набирає нових обертів - виникає стагфляція.

Загальний висновок Кідланда і Прескотта такий: якщо в державній економічній політиці переважають короткострокові цілі, то вони, навіть якщо здаються вдалими, приносять гірші результати, ніж якби панували довгострокові цілі.

Практичний висновок, який випливає з теорії Кідланда - Прескотта і близьких до неї досліджень (наприклад, моделі Роберта Лукаса), полягає в тому, що державна організація, що відповідає за проведення грошово-кредитної політики, повинна мати репутацію прихильника низької інфляції і бути незалежною від політичної кон'юнктури. Таким чином, теорія Кідланда -Прескотта має практичне значення, перетворюючи процес вироблення економічних рішень з реагування на поточні події в системну економічну політику.

Дослідження економічних циклів.У своїй другій знаменитій роботі 1982 року «Час будувати і агреговані коливання» (Timetobuildandaggregatefluctuations) Кідланд і Прескотт дали теоретичне пояснення рушійним силам економічних циклів (бізнес-циклів) у США в повоєнний період. Раніше бізнес-цикли пояснювали змінами різних макроекономічних показників, концентруючись на монетарних шоках (саме такий підхід пропонував, зокрема, Мілтон Фрідман). Кідланд і Прескотт продемонстрували, що основною рушійною силою економічних коливань є «шоки пропозиції» такі, як технологічні зміни.

Бізнес-цикл Кідланда - Прескотта виглядає таким чином. Спочатку в результаті підвищення рівня технологічного розвитку зростає продуктивність праці, що веде до підвищення реальної заробітної плати. У результаті люди готові працювати більше і відпочивати менше. Однак чим більше люди працюють сьогодні, тим вище вони цінують своє дозвілля завтра. Так що навіть якщо новий рівень зарплати залишається без змін, продуктивність праці починає стабілізуватися, а іноді й падати - починається рецесія, яка припиняється в результаті наступного технологічного «поштовху». При негативних «шоках пропозиції» (наприклад, різкого стрибка цін на нафту у 1970-ті) картина виглядає з точністю до навпаки.

Вчені у своїх дослідженнях поєднали аналіз темпів довготривалого зростання і короткострокових коливань у розвитку економіки. Це суміщення вдалося тому, що вони показали визначальний вплив зростаючих життєвих стандартів і технологічних інновацій на породження короткострокових циклів. Причому, як випливає з матеріалів досліджень, цей вплив виявився більш сильним, ніж вплив неузгодженості попиту та пропозиції. При цьому модель Кідланд і Прескотта базується на очевидних і вимірюваних параметрах, цінах, зарплатах рівні відсотка. З її допомогою показується, що тимчасові періоди спадів відбуваються не в результаті дефектів ринкового механізму, а випливають з попередніх затримок у впровадженні технологічних нововведень.

Вчені показали, що більшість якісних параметрів бізнес-циклів, як спільна зміна макроекономічних змінних та їх варіативності, можуть породжуватися в простих моделях масовим впровадженням нових технологій. Використовуючи ті ж параметри (амплітуду) коливань в технології, вони складають імітаційну модель, у якій значна частина змінних поводиться так само, як було отримано з емпіричних даних. Ця імітаційна модель показала, що незначні коливання в швидкості впровадження технологічних новинок призводять до значних коливань макроекономічних показників, тобто до бізнес-циклів. Тим самим кейнсіанським міркуванням щодо зв'язку інфляції, банківського відсотка і рівня безробіття було завдано серйозного удару, так як у модель виявився включеним новий параметр, що сильніше інших впливає на породження циклів.

З цього висновку випливають абсолютно конкретні рекомендації щодо стабілізаційної політики, спрямовані на ті сфери, які раніше не бралися до уваги структурами державного регулювання. З одного боку, це - систематична оцінка очікувань учасників ринку щодо майбутньої динаміки цін і заходів державної політики у цій сфері, з іншого - стимулювання технічних нововведень. На численних прикладах різних періодів і країн Кідланд і Прескотт показали, що ці рекомендації можуть бути вироблені з використанням чисельних методів. Їх емпіричний підхід базується на поєднанні імітаційного моделювання зі статистичним аналізом реальних даних, на поступовому поєднанні моделі та емпірики. Цей процес узгодження імітаційної моделі і фактичних даних вони назвали «калібруванням».

Таке калібрування охоплює широкий спектр статистичних методів, від простої оцінки окремого статистичного параметра до визначення властивостей макроекономічної моделі, орієнтованої на довгострокове прогнозування.

Стаття 1982р. про бізнес-цикли зіграла роль пускового механізму і призвела до величезній хвилі інтенсивних досліджень у цій сфері. Згодом були побудовані більш точні моделі бізнес-циклів, запропоновані нові методи обчислень і оцінок. Але загальновизнано, що початок поклала стаття лауреатів, опублікована в журналі «Економетрика» в 1982 р. Саме вона змусила багатьох дослідників переглянути свої погляди на витоки бізнес-циклів. Зрозуміло, коли інші економісти дослідили аналогічні ефекти в економіці різних країн з менш досконалим ринковим механізмом, ніж у США, то виявився і вплив дефектів ринкового механізму. Але тим не менше і в цьому випадку породження флуктуацій пояснювалось переважно динамікою технологічних нововведень. Навіть неокейнсіанські моделі, у яких тільки допускається зміна стабільних (sticky) цін і зарплат, демонструють ефект НТП, коли ці зміни прив'язуються до впровадження технічних новинок.

В обох статтях на базі аналізу післявоєнного розвитку світової економіки, а також історії відносин між бізнесом і урядом, пропонуються нові перспективи ефективної макроекономічної політики, яка зводиться до переосмислення ролі інститутів державної політики та до нових рішень завдань стабілізації економіки.

Внесок Кідланда і Прескотта принципово змінив уявлення про політику держави у сфері економіки. Державна політика, що переслідує короткострокові цілі, йде врозріз з цілями довгостроковими. Причому це протиріччя проходить по лінії стабільності політики. Якщо в державній економічній політиці переважають короткострокові цілі, то вони, якими б не були вдалими, приносять гірші результати, ніж якби панували довгострокові цілі.

Ф. Кідланд і Е. Прескотт показали, що дискретні заходи мають довгострокові наслідки і можуть привести в перспективі як до позитивних, так і негативних результатів. Згідно з їх переконливим дослідженнями, центробанк повинен суворо дотримуватися відомих усім правил своєї роботи. Непослідовність у його діях навіть при абсолютно правильній політиці, орієнтованій на стабільність цін, здатна привести до високої інфляції.

З макроекономічних досліджень Кідланда і Прескотта випливають абсолютно конкретні рекомендації щодо стабілізаційної політики. Щоб розвиток економіки був більш рівномірним, треба, з одного боку, відстежувати очікування учасників ринку щодо майбутньої динаміки цін і заходів державної політики у цій сфері, а з іншого - стимулювати технічні нововведення.

Нобелівська лекція

·       Finn E. Kydland. Quantitative Aggregate Theory. Prize Lecture December 8, 2004 [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2004/kydland-lecture.html]

 

Дослідження економічних циклів

·        Espen Henriksen & Finn E. Kydland & Roman Sustek, 2009. “Globally Correlated Nominal Fluctuations”, NBER Working Papers 15123, National Bureau of Economic Research, Inc. [https://ideas.repec.org/p/nbr/nberwo/15123.html]

·        Finn E. Kydland, 1991. "On the econometrics of world business cycles," Working Paper 9115, Federal Reserve Bank of Cleveland.[https://ideas.repec.org/p/fip/fedcwp/9115.html]

·        Finn E. Kydland & Edward C. Prescott, 1989. "Hours and employment variation in business cycle theory," Discussion Paper / Institute for Empirical Macroeconomics 17, Federal Reserve Bank of Minneapolis. [https://ideas.repec.org/p/fip/fedmem/17.html]

·        Finn E. Kydland & Edward C. Prescott, 1990. "Business cycles: real facts and a monetary myth," Quarterly Review, Federal Reserve Bank of Minneapolis, issue Spr, pages 3-18 [https://ideas.repec.org/a/fip/fedmqr/y1990isprp3-18nv.14no.2.html]

·        Kydland F., Prescott E. Time to build and aggregate fluctuations // Econometrica. 1982. V. 50. Р. 1345-1371. http://www.finnkydland.com/papers/Time%20to%20Build%20and%20Aggregate%20Fluctuations.pdf

 

Дослідження проблем економічної політики

·        Kydland F., Prescott E. Rules rather than discretion: The inconsistency of optimal plan // Journal of Political Economy. 1977. V. 85. Р. 473–490. http://www.sfu.ca/~kkasa/prescott_77.pdf

·        Finn Kydland. “On Policy Consistency,” in Robert M. Solow and Janice Murray (ed.), Economics for the Curious, Palgrave Macmillan, 2014.http://www.finnkydland.com/papers/OnPolicyConsistency.pdf

·        Finn Kydland. “What Ails Europe and the United States?” BIS Papers No. 74, December 2013, 11-18.http://www.bis.org/publ/bppdf/bispap74.pdf

·        Finn E. Kydland, 2008. "On the record: putting people into economic policy: a conversation with Finn Kydland," Southwest Economy, Federal Reserve Bank of Dallas, issue May, pages 8-9. [https://ideas.repec.org/p/fip/fedlwp/2004-017.html]

·        Finn E. Kydland, 2006. "Quantitative Aggregate Economics," American Economic Review, American Economic Association, vol. 96(5), pages 1373-1383, December.[https://ideas.repec.org/a/aea/aecrev/v96y2006i5p1373-1383.html]

·        Кидланд Ф. Аргентина: «потерянное десятилетие» и последующее оживление / Ф. Кидланд, К. Заразага // Проблемы теории и практики управления. — 2005. — № 4. — C. 6—12.

·        Теория совокупных количественных показателей / Ф. Кидланд // Эковест (Экономический вестник) / Исслед. центр ИПМ ; [гл. ред. И. В. Пелипась]. — Минск : Ин-т приватизации и менеджмента, 2006. — Вып. 5, № 3. — С. 396—414. 

Joomla Plugins