Майкл Спенс

М. Спенс народився в м. Монтклер (штат Нью-Джерсі, США).

Ступінь бакалавра з філософії він отримав у Принстонському університеті 1966 р., ступінь бакалавра і магістра з математики в Оксфордському університеті (1968 р.), ступінь доктора з економіки в Гарвардському університеті (1972 р.). Його вчителями були К. Ерроу, Р. Зекхаузер, Т. Шеллінг.

У 1970-х – 1990-х рр. М. Спенс працював у Гарвардському та Стенфордському університетах, на посадах професора, декана (у Гарварді був деканом Школи мистецтв і наук, у Стенфорді – деканом школи бізнесу), одночасно входячи до рад директорів кількох інвестиційних фондів. 2006 р. М. Спенсом засновано Комісію зі зростання та розвитку, яка об’єднала вчених, політиків, бізнесменів для дослідження проблем економічного зростання і розвитку. Робота комісії фінансувалась урядами Австралії, Нідерландів, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Швеції, а також Фундацією Уільяма та Флори Хьюлет і Світовим Банком. Після припинення роботи Комісії 2010 р. М. Спенс повернувся до викладацької роботи в Бізнес школі Стерна при Університеті Нью-Йорка. Також він обіймає посаду старшого наукового співробітника в Інституті Гувера при Стенфордському університеті.

У 1981 р. нагороджений Медаллю Дж. Б. Кларка.

М. Спенс є автором значної кількості праць, які можна об’єднати в два альтернативні, хоча і пов’язані між собою напрями: інформаційна асиметрія та теорія ринкових структур й конкуренції. Крім того, останніми часом світ побачила серія праць пов’язаних із глобальним економічним розвитком та дослідженнями економіки країн, що розвиваються. Втім чітко сформулювати внесок М. Спенса в економічну науку з цього напряму зазначені праці ще не дозволяють.

Інформаційна асиметрія. Нобелівську премію з економіки М. Спенс отримав за праці першого напрямку – зокрема опублікована 1973 р. стаття «Сигнали на ринку праці». Вона стала відповіддю на вихід у світ 1970 р. нобелівської статті Дж. Акерлофа «Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм», присвяченої проблемі несприятливого відбору, де він пояснює як ринок справляється з відповідною проблемою. А робить учений це за допомогою сигналів. Наприклад, освіта виступає своєрідним сигналом, яким охочі зайняти вакантну посаду інформують потенційних працедавців про рівень продуктивності своєї праці. Тобто, якщо у потенційного працівника є диплом, то працедавець вважатиме його досить працелюбним та інтелектуально розвиненим. Тому незалежно від рівня отриманих знань, а лише зважаючи на факт наявності / відсутності диплома, випускник вузу має кращі шанси знайти високооплачувану роботу порівняно зі здібним «самоучкою» без диплома. Дослідження М. Спенса пояснює, чому відмінності в оплаті праці залежать не тільки від продуктивності праці працівників, а й від таких «сигнальних» чинників, як освіта, раса, вік і стать. Більше того, зважаючи на зазначене, більш здібні люди вимушені постійно підвищувати кваліфікацію, конкуруючи з менш успішними колегами, навіть якщо освіта жодним чином не позначиться на їх продуктивності.

Так само поводять себе товаровиробники, сигналізуючи покупцям вигідними умовами продажу. Адже чим якіснішу продукцію вони виробляють, тим менші витрати несуть, надаючи довгострокові гарантії. Також як сигнали можуть розглядатися фірмові знаки, бренди, дорогі рекламні кампанії тощо. Однак, як і освіта, ці сигнали часто відіграють роль «обгортки», яка не має нічого спільного з тим, що всередині.

Особливого розвитку сигнальна теорія набула на фондовому ринку. Емітенти часто використовують високі дивідендні виплати як сигнал високої дохідності акцій, детермінуючи тим самим зростання ринкової вартості акцій, що при їх реалізації приносить акціонерам додатковий дохід. Втім цей сигнал, як і інші, є недосконалим. Адже окрім дійсного зростання вартості / успішності компанії, він може бути наслідком формування фінансових бульбашок і пірамід.

Теорія ринкових структур й конкуренції. Ще одна сфера системних досліджень М. Спенса. Тут вчений зосередився переважно на дослідженні бар'єрів входження в ринок, розглядаючи в числі останніх незворотні витрати. На ринках однорідної продукції такими витратами можуть бути інвестиції у створення надмірних виробничих потужностей. М. Спенс пояснює, що понесені раніше витрати на створення цих потужностей дозволяють фірмі, що прищепилася на ринку, утримувати ціну на рівні, вищому за рівень стримуючої ціни. Якщо при цьому виникне загроза входження в ринок потенційного конкурентна, то в такої фірми є можливість оперативно збільшити обсяги власного випуску й збити ціну, роблячи входження в ринок неприбутковим, а отже – непривабливим. У цьому випадку низька ціна виступає для потенційного конкурента сигналом майбутніх низьких прибутків, впливаючи на рішення щодо входження в ринок.

Щодо ринків диференційованої продукції, то для них більш характерним є використання реклами як джерела незворотних витрат. Реклама, визначаючи обсяг попиту на товар, вимагає від новачка великого рекламного бюджету. При цьому, збільшення рекламного бюджету фірмою, що прищепилася на ринку, вимагатиме збільшення бюджету фірмою-новачком, але в більшій пропорції порівняно з першою. А це, знову ж таки, є сигналом низької прибутковості майбутньої господарської діяльності, змушуючи потенційного конкурента утриматися від входження на ринок.

Найбільш відомим та актуальним сьогодні напрямком практичного застосування теоретичного доробку М. Спенса є прогнозування (на основі теорії сигналів) фінансових криз у сучасній економіці мильної бульбашки. Зокрема, вченим у 2012 р. було передбачено високу ймовірність «фіскального обриву» в США, який зрештою відбувся в жовтні 2013 р. У цьому контексті вченим розробляються пропозиції щодо обмеження перетоку спекулятивного капіталу, ефективних напрямків розвитку дефіцитних і профіцитних національних економік, міжнародного валютного регулювання як заходів глобальної антициклічної політики.

Нобелівська лекція

·       Spence M.A. (2001) Nobel Lecture: Signaling in Retrospect and the Informational Structure of Markets [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2001/spence-lecture.pdf ]

 

Інформаційна асиметрія

·       McCall J., Noll R. and Spence M. (1983) Information economics and policy in America // Information Economics and Policy. – Vol. 1 (1). – P. 11-12. [http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/016762458390015X]

·       Spence M.A. (1981) Signaling, Screening, and Information // Studies in Labor Markets. NBER Chapters. – P. 319-358. [http://www.nber.org/chapters/c8915.pdf]

·       Spence M.A. (1978) Tacit Co-ordination and Imperfect Information // Canadian Journal of Economics. – Vol. 11 (3). – P. 490-505. [http://www.jstor.org/stable/134318?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Spence M.A. (1974) Market Signaling: Informational Transfer in Hiring and Related Screening Processes. – Cambridge, MA: Harvard University Press.

·       Spence M.A. (1973) Job Market Signaling //Quarterly Journal of Economics. – Vol. 87 (3). – P. 355–374. [http://www-bcf.usc.edu/~shaddin/cs590fa13/papers/jobmarketsignaling.pdf]

 

Теорія ринкових структур, конкуренції

·       Spence M.A. (1984) Cost Reduction, Competition, and Industry Performance // Econometrica. – Vol. 52 (1). – P. 101-121 [http://www.jstor.org/stable/1911463?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Spence M.A.(1984) Industrial Organization and Competitive Advantage in Multinational Industries // American Economic Review. – Vol. 74 (2). – P. 356-360. [http://www.jstor.org/stable/1816384?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Porter M.E. and Spence M.A.(1982) The Capacity Expansion Process in a Growing Oligopoly: The Case of Corn Wet Milling // The Economics of Information and Uncertainty. NBER Chapters. – P. 259-316. [http://www.nber.org/chapters/c4438.pdf]

·       Spence M.A.(1981) The Learning Curve and Competition // Bell Journal of Economics. – Vol. 12 (1). – P. 49-70. [http://www.jstor.org/stable/3003508?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Spence M.A.(1980) Multi-Product Quantity-Dependent Prices and Profitability Constraints // Review of Economic Studies– Vol. 47 (5) – P. 821-841. http://www.jstor.org/stable/2296915?seq=1#page_scan_tab_contents

·       Spence M.A.(1979) Investment Strategy and Growth in a New Market // Bell Journal of Economics. – Vol. 10 (1). – P. 1-19. [http://www.jstor.org/stable/3003316?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Spence M.A.(1978) Efficient Collusion and Reaction Functions // Canadian Journal of Economics. – Vol. 11 (3). – P. 527-533. [http://www.jstor.org/stable/134321?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Spence M.A.(1977) Entry, Capacity, Investment and Oligopolistic Pricing // Bell Journal of Economics – Vol. 8 (2). – P. 534-544. [http://www.jstor.org/stable/3003302?seq=1#page_scan_tab_contents] (Спенс М. Вход, мощность, инвестиции и олигополистическое ценообразование / М. Спенс // Вехи экономической мысли : в 6 т. – СПб. : Экономическая школа. – Т. 5.: Теория отраслевых рынков. [сост. А.Слуцкий, С.Авдашева, Р.Питтмен] – 2003. – C. 35-52. [http://www.seinstitute.ru/Files/v5-02_spence_p35-52.pdf])

 

Інші

·       Collier P., Ploeg R., Spence M.andVenables A. (2010) Managing Resource Revenues in Developing Economies // IMF Staff Papers. – Vol. 57 (1). – P. 84-118. [http://www.oxcarre.ox.ac.uk/images/stories/papers/ResearchPapers/oxcarrerp200915.pdf]

·       Spence M.A. (2009) The financial and economic crisis and the developing world // Journal of Policy Modeling.– Vol. 31 (4). – P. 502-508 [http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0161893809000374]

 

Joomla Plugins