Лео (Леонід) Гурвіц

Л. Гурвіц народився в Москві. У 1919 р. родина переїхала до Польщі. У 1938 р. закінчив Варшавський університет зі ступенем магістра права. Продовжив навчання в Лондонській школі економіки. 1940 р. іммігрував до США. Працював асистентом у Массачусетському технологічному інституті під керівництвом відомого вченого Пола Семюелсона, досліджуючи принципи ціноутворення на реальному ринку. Згодом продовжив науковий шлях у Чиказькому університеті.

Брав участь у роботі Комісії Коулса з дослідження в галузі економіки. У 1951 р. Л. Гурвіц стає професором економіки і математики в Школі бізнесу і адміністрування при Університеті Міннесоти. У 1961 р. обраний деканом факультету статистики, а в 1969 р. – іменним професором економіки (Regents' Professor of Economics). У 1989 р. отримав звання почесного професора економіки імені Куртіса Карлсона.

Почесний член Американської економічної асоціації (1977 р.). Національна наукова медаль США (1990 р.). Почесний доктор права у Чиказькому університеті (1993 р.).

Наукове визнання Л.С. Гурвіц отримав за основоположний внесок у теорію економічних механізмів. Теоретичному осмисленню підлягало питання: як має бути організована планова економіка, щоб інформація, необхідна для її ефективного функціонування, використовувалася найбільш оптимальним чином? Бралося до уваги, що розробник механізму визначає очікуваний результат.  Однак самі обставини йому невідомі (недарма дизайн механізмів - це підрозділ економічної теорії інформації). Тому природним є намагання встановити єдині правила гри на всі випадки життя, щоб кожен раз отримувати бажане.

Такий підхід призвів до зміни парадигми не лише в мікроекономіці, але й у такій «прикладній» галузі економічної науки, як корпоративне управління. І хоча найбільш вагомі результати в теорії механізмів отримали інші, заслуга Л.С. Гурвіца полягає в демонстрації необхідності формального моделювання передачі інформації в економічних процесах (наприклад, на вальрасівських ринках), системах (соціалізму, капіталізму) і в межах різних завдань (виробництво суспільних благ), де необхідним є агрегування інформації індивідуальних суб'єктів.

Л.С. Гурвіц запропонував мову для такого аналізу,  зокрема ввів поняття механізму та умови сумісності стимулів (incentive compatibility), виявив основні напрямки дослідження механізмів, зокрема децентралізованих.

Ідеї ​​Гурвіца про важливість, необхідність і переваги формального аналізу взаємовідносин суб'єктів при наявності асиметричної інформації є відправною точкою в багатьох галузях сучасної економічної теорії, серед них: теорія аукціонів і приватизації, теорія галузевих ринків, теорія фірм і контрактів, теорія голосування, теорія механізмів та імплементації тощо.

Для створення нових дієвих економічних моделей він використав математичні методи. Гурвіц розробив механізми, завдяки яким компанії можуть приймати рішення, що поєднують істинність, індивідуальні вигоди і соціальне благополуччя.

Вчений заснував теорію з розробки оптимальних механізмів економічної взаємодії людей. Крім того, він був автором численних праць з теорії корисності, проблем стійкої глобальної рівноваги економічних систем, вирішував задачі реалізації процедур колективного вибору через використання ігрових моделей.

Нині теорія розробки механізмів набула суттєвого практичного значення. Сфера використання ідей Гурвіца особливо розширилася в останні роки внаслідок глобалізації та зростання інтернет-торгівлі цінними паперами.

Як метод виявлення механізмів, що дають оптимальні результати, теорія Гурвіца може застосовуватися для вирішення проблем регулювання ринків, встановлення правил проведення аукціонів та розробки ефективних процедур голосування.

Уряд Великобританії успішно використовував вчення Гурвіца у процесі продажу радіочастот операторам мобільного зв'язку. На теорії розробки механізмів ґрунтуються принципи роботи багатьох організацій, які у сучасному світі стали настільки звичними, що складно уявити, як можна було обходитися без них.

Наприклад, оптимальним механізмом регулювання підприємств, що забруднюють природне середовище, є встановлення квот на викиди, якими дозволено торгувати на ринку. Найбільші компанії зацікавлені підвищувати екологічну ефективність, оскільки можна непогано заробити на продажі невикористаних квот.

Якщо не враховувати інтереси підприємств-забруднювачів, то боротьба з ними хоч і вирішить екологічні проблеми, може загострити ситуацію з безробіттям.

Гурвіц подарував світу не філософію, а механізм, який можна налаштовувати відповідно до обраних цілей. А цілі встановлюються конструкторами економічних механізмів і часто відображають їхні індивідуальні потреби.

Нобелівська лекція

·       Hurwicz L. (2007) Nobel Lecture: BUT WHO WILL GUARD THE GUARDIANS? [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2007/hurwicz_lecture.pdf]

 

Теорія оптимальних механізмів

1.    Hurwicz. L. (1960): “Optimalityandinformationalefficiency in resource allocation processes”, in Arrow, Karlin and Suppes (eds.), Mathematical Methods in the Social Sciences, Stanford University Press. - http://ebooks.cambridge.org/chapter.jsf?bid=CBO9780511752940&cid=CBO9780511752940A046.

2.    Hurwicz L. (1972): “On informationally decentralized systems”, in Radner and McGuire, Decision and Organization, North-Holland. - http://www.researchgate.net/publication/228108201_On_Informationally_Decentralized_Systems.

3.    Hurwicz L. Resource allocation processes / L. Hurwicz, K.J. Arrow. – Cambridge: Cambridge University Press, 1977. – 482 p. - http://catdir.loc.gov/catdir/samples/cam041/76009171.pdf

 

Механізми розподілу

1.    Leonid Hurwicz & Thomas Marschak, 2003. "Finite allocation mechanisms: approximate Walrasian versus approximate Direct Revelation," Economic Theory, Springer, vol. 21(2), pages 545-572, 03.[ https://ideas.repec.org/a/spr/joecth/v21y2003i2p545-572.html]

2.    Hurwicz, Leonid & Walker, Mark, 1990. "On the Generic Nonoptimality of Dominant-Strategy Allocation Mechanisms: A General Theorem That Includes Pure Exchange Economies," Econometrica, Econometric Society, vol. 58(3), pages 683-704, May.[ https://ideas.repec.org/a/ecm/emetrp/v58y1990i3p683-704.html]

3.    Hurwicz, Leonid & Majumdar, Mukul, 1988. "Optimal intertemporal allocation mechanisms and decentralization of decisions," Journal of Economic Theory, Elsevier, vol. 45(2), pages 228-261, August.[ https://ideas.repec.org/a/eee/jetheo/v45y1988i2p228-261.html]

4.    Hurwicz, Leonid, 1973. "The Design of Mechanisms for Resource Allocation," American Economic Review, American Economic Association, vol. 63(2), pages 1-30, May.[ https://ideas.repec.org/a/aea/aecrev/v63y1973i2p1-30.html]

 

Інформаційна децентралізація

1.    Hurwicz, Leonid, 1991. "The price mechanism, decentralization, and incentives," Journal of Asian Economics, Elsevier, vol. 2(Index to ), pages 185-199.[ https://ideas.repec.org/a/eee/asieco/v2y1991i2p185-199.html]

2.    Hurwicz, Leonid & Weinberger, Hans F., 1990. "A necessary condition for decentralization and an application to intertemporal allocation," Journal of Economic Theory, Elsevier, vol. 51(2), pages 313-345, August. [https://ideas.repec.org/a/eee/jetheo/v51y1990i2p313-345.html]

3.    Hurwicz, Leonid, 2005. "Incentive aspects of decentralization," Handbook of Mathematical Economics, in: K. J. Arrow & M.D. Intriligator (ed.), Handbook of Mathematical Economics, edition 2, volume 3, chapter 28, pages 1441-1482 Elsevier.[ https://ideas.repec.org/h/eee/matchp/3-28.html]

Joomla Plugins