Вільям Спенсер Вікрі

Автор: Олександр on . Posted in Нагороджені лауреати

1996 р. – Вільям Вікрі

Вільям Спенсер Вікрі (21.08.1914 р.  -11.10.1996 р.) – американський економіст.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1996 року «За схему аукціону (торгів) — класичний взірець асиметричної інформації» (разом з Дж. Міррлісом).

Біографія

Вільям Спенсер Вікрі народився в м. Вікторія (Канада). 1935 р. закінчив Єльський університет у Нью-Хейвені. 1937 р. він отримав магістерський ступінь, 1947 р. – докторський ступінь у Колумбійському університеті. Працював молодшим аналітиком у Комітеті з національних ресурсів (1935 – 1939), асистентом у Фонді «Двадцяте століття» (1939 – 1940). Працював у різних державних установах, у тому числі – Міністерстві фінансів США. 1951 р. – Вікрі одружився з Сесіль Томсон (CecileThomson). З1958р. – професор, з1964 р. – декан економічного факультету Колумбійського університету. 1967 – 1968 рр. – співробітник Центру вищих наукових досягнень у галузі науки про поведінку при Стенфордському університеті.Консультував державні організації, був директором Національного бюро економічних досліджень у 1973 –1977 рр.З 1979 р. – професор Колумбійського університету.

Вільям Спенсер Вікрі був президентом Економічної асоціації «Метрополітен» у Нью-Йорку (1964 – 1965), директором Національного бюро економічних досліджень (1973 – 1977), членом Американської Економічної асоціації, Екометричного товариства, Американської статистичної асоціації, Національної асоціації з питань планування.

Роботи Вікрі присвячені оподаткуванню, ціноутворенню, розподілу ресурсів і економічним стимулам в умовах асиметричної інформації. Він став автором моделі «аукціонів Вікрі».

1996 р. Вільям Вікрі був оголошений лауреатом Нобелівської премії з економіки за свій внесок «у розвиток економічної теорії асиметричної інформації». Ця новина була оголошена за 3 дні до його смерті, і нобелівську лекцію за нього прочитав Пол Мілгром, а Жан-Жак Лаффон виступив за дорученням преміального комітету з лекцією про творчі здобутки Вікрі.

Він помер у Харрісон, Нью-Йорк (Harrison, New York), 11 жовтня 1996 р., від серцевої недостатності, через кілька днів після присудження Нобелівської премії.

Звання і нагороди

· 1955 р. – грант Гуггенхайма в галузі суспільних наук для постійних мешканців США та Канади;

· 1996 р. – Нобелівська премія з економіки «За схему аукціону (торгів) — класичний взірець асиметричної інформації», разом з Дж. Міррлісом.

Теорія

Професор Вікрі досліджував питання, яким чином можуть прийматися управлінські рішення на підставі асиметричної, неповної інформації. Працював у сфері теорії оподаткування. Дослідження Вікрі, якими вчений займався з 1940-х років, спростовують поширену теорію вирівнювання різниці в доходах за рахунок податків. Він неодноразово заявляв, що основна мета його роботи - знайти оптимальний рівень оподаткування, який не пригнічував би бажання працівників працювати, а, навпаки, стимулював їх. Вікрі категорично виступав проти «нав'язливих перегонів політиків за Святим Граалем збалансованого бюджету». Вільям Вікрі стверджував: «Прагнути треба не до збалансованого бюджету, а до збалансованого ринку праці». Основні наукові праці Вільяма Вікрі являють собою фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів за умов асиметричної інформації, чим зумовлюється неспроможність функціонування нормального ринку, де неякісні товари витісняють перспективні новації. У роботі «Метастатика та макроекономіка» (1964) він зробив спробу здійснити перехід від мікроекономічного аналізу до макроекономії за допомогою запропонованої ним теорії «метастатичної міжчасової рівноваги», важливими елементами якої були наявність невизначеності й ненадійність («асиметричність») інформації. Саме ці умови ускладнюють проведення кейнсіанської економічної політики, вважав він. «Ми знаємо способи прискорення зростання економіки, але ми не маємо надійних інструментів, щоб бути впевненими, що це зростання призведе швидше до збільшення реального зростання, ніж до інфляції; не маємо й прийнятної системи гальм, щоб уповільнювати економіку, не викликаючи рецесії», - писав він. Учений вважав, що економіка може перебувати в стані рівноваги за різних норм безробіття - все залежить від стану очікувань, урядової політики та інституційних змін. Теорія "природного рівня" безробіття була для нього чужою.

1996 р. Вільям Вікрі був оголошений лауреатом Нобелівської премії з економіки за свій внесок «у розвиток економічної теорії асиметричної інформації». Асиметричність інформації, наприклад, опосередковано спричиняє безробіття, коли більшість працездатного населення активно шукає роботу. Брак інформації призводить до фальшованої поведінки партнерів, морального ризику. Більша частина досліджень ученого зосереджена на розв’язанні економічної ефективності оподаткування доходів.

Вікрі першим сформулював дві фундаментальні проблеми, з якими пов’язане утворення ефективної системи оподаткування, яка заохочує трудову активність робітників, з урахуванням неможливості отримання вичерпної та точної інформації про виробництво праці кожного окремого робітника. Однак Вікрі не зміг розв’язати цю проблему математично. Через чверть століття цю проблему розв’язав британський економіст-математик Джеймс Міррліс. Проблему асиметричної інформації Вікрі розробляв у процесі аналізу механізму дії різноманітних видів аукціонів. Праці Вікрі стали базою нового наукового направлення в економічній науці – теорії асиметричної інформації.

Практичне застосування теорії

Вільям Вікрі протягом своєї довгої кар’єри не лише розвивав економічну теорію, а й знаходив масу можливостей для її практичного використання в найрізноманітніших сферах - від державних аукціонів з продажу радіочастот до міжнародних консультацій з питань оподаткування.

Загальновизнаним є внесок Вікрі в розробку механізмів ціноутворення для міського транспорту США, Індії, Аргентини, Венесуели. Учений вважав, що ціни повинні обов’язково враховувати негативні ефекти, що з’явились через проблеми з транспортом.

Ідея Вікрі, яку відхилила влада Нью-Йорка, про плату за транспортне перевантаження, з 1975 року успішно використовується в Сінгапурі, де вартість проїзду до центральної частини міста варіюється залежно від часу доби.

Водії отримують відчутний фінансовий стимул шукати економніші часові та просторові варіанти.

Як наслідок, дорожній рух у Сінгапурі виглядає більш впорядкованим та злагодженим у порівнянні з Нью-Йорком чи навіть Лондоном, незважаючи на більшу кількість автомобілів на 1 кілометр.

Ще один цікавий факт. 1991 р. когорта видатних західних економістів на чолі з нобелівськими лауреатами Модільяні, Соллоу та Тобіном, серед яких був і Вікрі, підписали відкритий лист Горбачову, у якому призвали Президента СРСР зберегти суспільну власність на землю і формувати державний бюджет за рахунок стягнення ренти за користування землею та природними ресурсами.

Як бачимо, за 20 років після розпаду СРСР ситуація в земельному секторі не зазнала суттєвих змін. Демократичні наступники Михайла Сергійовича на пострадянському просторі й далі тримають мораторій на продаж землі, однак механізм бюджетних надходжень від земельної ренти та використання надр не можуть чи, скоріше, не хочуть удосконалити.

Кому ж із сучасних можновладців-неофеодалів буде вигідно витрачатися на сплату ренти?

Якщо суспільний лад тримається на асиметрії, у тому числі інформаційній - який стимул із нею боротися? Не дивно, що в Україні ідеї Вільяма Вікрі лише чекаютьсвого часу.

Праці

·        Прогресивне оподаткування (англ. Agenda for progressive taxation, 1947, 1971);

[http://piketty.pse.ens.fr/files/VickreyAER1992.pdf]

·        WilliamSpencerVickrey. Counterspeculation, Auctions, and Competitive [Sealed Tenders//Journal of Finance. –1961.

http://www.cs.princeton.edu/courses/archive/spr09/cos444/papers/vickrey61.pdf]

·         «Цінове та ресурсне розподілення транспортних і публічних корисностей» («Pricing and resource allocation in transportation and public utilities», 1963)

[https://www.econbiz.de/Record/pricing-and-resource-allocation-in-transportation-and-public-utilities-vickrey-william/10002951573]

·        Метастатика та макроекономіка (англ. Metastatics and macroeconomics, 1964);

[http://www.econbiz.de/Record/besprechung-vickrey-william-microstatistics-new-york-burlingame-1964-vickrey-william-metastatics-macroeconomics-new-york-burlingame-1964-winter-sidney/10003015866]

·        Економіка суспільної сфери (англ. Public economics, 1994, 1997)

[https://books.google.com.ua/books?id=9vdrFXw6eU0C&pg=PA391&lpg=PA391&dq=Metastatics+and+macroeconomics,+1964&source=bl&ots=Q3SLQPiOhK&sig=RQjIYukn-8TCOvooOy1-KPdUof0&hl=uk&sa=X&ved=0CEUQ6AEwBmoVChMI9Nb85N7GyAIVYzJyCh3dggli#v=onepage&q=Metastatics%20and%20macroeconomics%2C%201964&f=false]

·        WilliamSpencerVickrey. Fifteen Fatal Fallacies of Financial Fundamentalism: A Disquisition on Demand Side Economics.– 1996. –October 5.

[http://www.columbia.edu/dlc/wp/econ/vickrey.html]

·        WilliamSpencerVickrey.Arrow, Kenneth Joseph; Arnott, Richard J.; Atkinson, Anthony A.; Drèze, Jacques (editors). Public Economics: Selected Papers by William Vickrey. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1997.

[https://books.google.com.ua/books?id=9vdrFXw6eU0C&pg=PA391&lpg=PA391&dq=Metastatics+and+macroeconomics,+1964&source=bl&ots=Q3SLQPiOhK&sig=RQjIYukn-8TCOvooOy1-KPdUof0&hl=uk&sa=X&ved=0CEUQ6AEwBmoVChMI9Nb85N7GyAIVYzJyCh3dggli#v=onepage&q=Metastatics%20and%20macroeconomics%2C%201964&f=false]

·        WilliamSpencerVickrey.Warner, Aaron W.; Forstater, Mathew; Rosen, Sumner M. (editors) Commitment to Full Employment: The Economics and Social Policy of William S. Vickrey. Armonk, N.Y: M.E. Sharpe, 2000.

[http://www.amazon.com/Commitment-Full-Employment-Macroeconomics-University/dp/076560633X]

Joomla Plugins