Рональд Гарі Коуз

Рональд Гарі Коуз народивсяу Вілесдені, Північно-Західному Лондоні. Навчався у Кілбунській середній граматичній школі і склав іспити з курсу комерції. У 1929 р. вступив до Лондонської школи економічних досліджень. Отримавши стипендію Е. Касселя, Коуз з 1931 по 1932 рр. провів у США. Після повернення до Англії 1932 р. Коуз закінчив Лондонську школу економіки і розпочав викладацьку діяльність, спочатку в Школі економіки і статистики в Данді (1932 – 1934 рр.), потім в Ліверпульському університеті (1934 – 1935 рр.), а з 1935 р. – у Лондонській школі економіки, куди його запросили читати курс економіки організацій та підприємств суспільної сфери. У 1951 р. після присудження докторського ступеня Коуз переїздить до США. Впродовж 1951–1958 рр. він працює в Університеті в Буффало, потім  – в університеті штату Вірджинія, а у 1964 р. стає професором Чиказького університету й одночасно – головним редактором «Журналу права і економіки». У 1982 р. вийшов у відставку, але продовжував здійснювати наукові дослідження в рідному університеті.

Коуз розглядав систему прав власності та досліджував трансакційні витрати.

Р. Коузу присвоєні звання члена Американської та Британської академії наук, заслуженого члена Американської економічної асоціації, почесного професора Чиказького університету.

Р. Коуз визначив і запровадив новий інституціональний підхід до природи ринку та фірми, теорію трансакційних витрат (витрат на пошук інформації про ціни, попит, пошук партнерів, укладення контрактів), яка дала змогу пояснити структуру й еволюцію соціальних інструментів. Вважав, що соціальні та культурні фактори мають велике значення для економічної системи, а тому становлять предмет економічної теорії. У рамках цих відносин людина економічна також раціонально дбає про свої інтереси.

Р. Коуз широко використовував міждисциплінарний підхід, активно поєднуючи в процесі дослідження теорію права, соціології, економічної теорії та організації. Ідеї Р. Коуза заклали основи неоінституціоналізму, які надалі стали базою для теорії суспільного вибору Дж. Б’юкенена, а також були досить вагомим імпульсом для розвитку теорії організації, економічної історії, юриспруденції, стимулювали виникнення нової міждисциплінарної науки.   

Теорія трансакційних витрат.У мікроекономіці розглядаються тільки виробничі витрати, однак, на думку вченого, у реальному житті існують ще й витрати, пов’язані з утриманням організацій, укладанням та виконанням контрактів. Витрати, пов'язані із здійсненням контрактів (ринкових транзакцій) між суб'єктами господарювання називає трансакційними. У свою чергу вони складаються з витрат на:

         − збір й обробку інформації (витрати часу і ресурсів на отримання інформації, а також втрати від її недосконалості);

         − ведення переговорів і прийняття рішень;

         − контроль та юридичний захист виконання контракту;

         − кількісну оцінку об'єктів обміну (витрати на вимірювання, вимірювальну техніку);

         − специфікацію (точне визначення) і захист прав власності (витрати на утримання судів, арбітражу, органів державного управління).

Ці витрати в ринковому середовищі вимагають оплати. Щоб уникнути цього, створюється фірма, у якій алокація (розподіл) ресурсів здійснюється адміністративним шляхом, тобто за допомогою наказів, а не на основі цінового механізму. Використання усередині підприємства ієрархічних способів організації виробництва істотно знижує трансакційні витрати.

У ринкових умовах вибір конкретного способу економічної організації визначається величиною трансакційних витрат, що відповідають кожному з них. Фірми (ієрархічний шлях) виживають у тих випадках, коли трансакційні витрати усередині кожної виявляються нижчими від аналогічних ринкових витрат. В іншому випадку починає діяти стихійний порядок.

Фірма буде існувати доти, доки вона реалізує функцію координації з меншими витратами, ніж це досягалося б під час ринкових угод. Щоб мати ефективну економічну систему, необхідно розпоряджатися не тільки ринками, але й галузями планування в середині організацій відповідного розміру.

Теорія прав власності.  Система прав власності – це безліч норм, що регулюють доступ до обмежених ресурсів. Вона санкціонується  державою у формі законів і суспільством у вигляді звичаїв, моральних установок, релігійних заповідей тощо. Права власності охоплюють фізичні та юридичні об'єкти. Це свого роду "правила гри", які впорядковують відносини між окремими агентами.

З боку індивіда – це сукупність правомочностей на прийняття рішень з приводу того чи іншого ресурсу. Р. Коуз об’єднує ці правочини у так званий пучок власності, основними елементами якого  є:

1)  право на виключення із доступу до ресурсу інших агентів;

2)  право на використання ресурсів;

3)  право на одержання доходу від ресурсів;

4)  право на передачу всіх попередніх повноважень.

Будь-який акт обміну в уявленнях Коуза – це обмін "пучками прав власності". Каналом обміну слугує контракт, що може здійснюватися без адміністративного втручання, тобто безпосередньо через ринок. Це стає можливим  завдяки тому, що велика кількість законів носить формальний характер із нульовими витратами з діловодства.

Аналіз зовнішніх ефектів і теорема Коуза.  Зовнішні ефекти (екстерналії) − це побічні результати будь-якої діяльності, які стосуються не безпосередніх її учасників, а третіх осіб. У неокласичній теорії домінувала ідея державного втручання в даний процес; тобто, діяльність, що є джерелом негативних зовнішніх ефектів, повинна піддаватися стягненням у розмірі екстернальних витрат і субсидіюватися в розмірі еквівалента екстернальних вигід виробникам благ з позитивними зовнішніми ефектами.

Р. Коуз натомість показує, що проблема зовнішніх ефектів має двоякий характер. "Питання звичайно розумілося так, − писав учений, − щоА завдає шкоди В, і варто вирішити, як ми обмежимо діїА? Але це не є правильним. Перед нами виникає проблема взаємозобов’язаного характеру. При запобіганні збитку для В ми, тим самим, викликаємо збиток в А. Питання, яке потрібно вирішити: чи варто дозволити А завдавати шкоди В або чи потрібно дозволити В завдавати шкоди А? Проблема полягає в уникненні більш серйозного збитку".

Негативні зовнішні ефекти виникають при конкуренції між різними варіантами використання ресурсів у тому випадку, якщо права власності на кожний із цих варіантів не закріплені. Висновок автора, що згодом був названий теоремою Коуза, полягає в тому, що зовнішні ефекти можна інтерналізувати (коли зовнішні витрати стають внутрішніми) за допомогою закріплення прав власності на об'єкти, які їх породжують, і обміну цими правами, якщо це не пов'язано з більшими трансакційними витратами. Якщо ці права цілком визначені й можуть здійснювати обіг на ринку, ринковий механізм може привести сторони до ефективної угоди. Якщо фірма має легальне право забруднювати навколишнє середовище, то ті, хто несе збиток від забруднення, можуть купити у фірми право на мінімум забруднень. Якщо жителі навколишніх районів мають право на чисте довкілля, то фірма може купити у них дозвіл на його забруднення.

Таким чином, шлях до подолання екстерналій лежить через створення нових прав власності в тих сферах, де вони нечітко визначені. З огляду на це зовнішні ефекти та їхні негативні наслідки породжуються недосконалим законодавством. Тому державне втручання в економіку, викликане необхідністю зняття зовнішніх ефектів, недоцільне. Якщо трансакційні витрати низькі, то воно є зайвим, а якщо високі – не завжди економічно виправданим, оскільки дії держави самі поєднуються з позитивними трансакційними витратами.

Нобелівська лекція

• Coase Ronald Harry(1991)Nobel Lecture: The Institutional Structure of ProductionLecture to the memory of Alfred Nobel, December 9, 1991-  Режим доступу: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1991/coase-lecture.html
• Нобелівська лекція Р. Коуза:   Природа фірми. Походження, еволюція і розвиток - Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/publication/16/

Теорія трансакційних витрат

• Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз ; пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. Р. Капелюшников. – М. : Дело, 1993. – 192 с. – Режим доступу:  http://www.libertarium.ru/l_lib_firm0
• Коуз Р. Природа фірми: Походження, значення, вплив / Р. Г. Коуз // Природа фірми: Походження, еволюція і розвиток / [Рональд Г. Коуз, Гарольд Демзетц, Олівер Д. Харт та ін.] ; за ред. О. Е. Вільямсона, С. Дж. Вінтера ; пер. з англ. А. В. Куликова. – К. : А.С.К., 2002. – С. 30–101.
• Коуз Р. Х. Институциональная структура производства / Р. Х. Коуз // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 1. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов / [отв. ред. Г. Г. Фетисов]. – М. : Мысль, 2004. – С. 675–687.
• Coase Ronald Harry. The Nature of the Firm / Ronald Harry Coase// Economica. – 1937. – № 4 (16). – Р. 386–405.

Аналіз зовнішніх ефектів і теорема Коуза

• Coase Ronald Harry.The Problem of Social Cost / Ronald Harry Coase// Journal of Law and Economics. – 1960. – № 3 (1). – Р. 1–44. – Режим доступу: http://www2.econ.iastate.edu/classes/tsc220/hallam/Coase.pdf

Теорія контрактів

• Coase Ronald Harry. The Conduct of Economics: The Example of Fisher Body and General Motors / Ronald Harry Coase// Journal of Economics & Management Strategy. – 2006. – №  15 (2). – Р. 255–278. – Режим доступу: http://www.law.uchicago.edu/files/file/coase%20conduct%20of%20economics.pdf
• Coase Ronald Harry.Durability and Monopoly // Journal of Law and Economics. – 1972. – № 15 (1). – Р. 143–149.
• Coase Ronald Harry. The Lighthouse in Economics / Ronald Harry Coase// Journal of Law and Economics. – 1974. – №  17 (2). – Р. 357–376.
• Coase Ronald Harry. The Institutional Structure of Production / Ronald Harry Coase// American Economic Review. – 1992. – №  82 (4). – Р. 713–719.
• Coase Ronald Harry. The Industrial Structure of Production: A Research Agenda for Innovation in an Entrepreneurial Economy / Ronald Harry Coase //Entrepreneurship Research Journal . – 2011. – № 2 (1).

 

Joomla Plugins