Дуглас Сесіл Норт

Дуглас Сесіл Норт, народився в місті Кембридж, штат Масачусетс, США. Середню школу закінчив у м. Уоллінфорд, штат Коннектикут. Закінчивши старшу школу, вступив у коледж в Гарварді, але згодом перевівся до  Каліфорнійського університету в Берклі. Закінчивши університет у 1942 році, влаштовується на роботу у Вашингтонський університет Св. Лукаса в Сіетлі і з 1950 по 1983 роки був професором у цьому університеті. У 1952 році захистив кандидатську в Каліфорнійському університеті. Результатом майже 10-річної праці стала перша монографія «Економічний ріст США в 1790-1860 роках», 1961 р. У 1960 – 1966 роках був одним із редакторів “JournalofEconomicHistory”. З 1987 року є членом Американської академії мистецтв та науки.

У 1993 році разом з Р. Фогелем був визнаний гідним Нобелівської премії з економіки за роботи в області нової економічної історії. Його роботи вплинули не лише на спеціалістів з економічної історії, а й на економістів-теоретиків, а також політиків та соціологів.

У своїй Нобелівській лекції (грудень 1993 р.) Норт застерігав, що «економіка не може розвиватися без норм і правил, які встановлюються суспільством і сприймаються усіма. Без них це буде гангстерська економіка...». Тобто він  тісно пов'язував ринкову економіку з соціальними та політичними інститутами і вважав, що вивчення змін останніх має бути невід'ємною частиною економічної теорії. Основні теоретичні концепції і положення в теорії Норта, хоча і мають багато спільного з неоінституціональною теорією фірми, у деяких моментах істотно відрізняються від неї. 

По-перше, Норт виходить з дуже широкого визначення терміну інститут, розуміючи під ним взагалі будь-які правила поведінки, які існують у суспільстві, а не тількиконтракти і фірми.Інститути - це "правила гри" в суспільстві або, висловлюючись більш формально, створені людиною обмежувальні рамки, які організовують взаємовідносини між людьми. Такі правила поведінки спостерігаються в усіх областях діяльності людей без винятку. Вони організовують взаємовідносини між людьми, так що коли ми хочемо привітатися з друзями на вулиці, поїхати на автомобілі, купити апельсини, позичити гроші, організувати свій бізнес, поховати близьких і вчинити будь-які інші дії, з якими стикаємося в повсякденному житті, ми знаємо, як це зробити. Неважко помітити відмінності в інститутах, слід лише спробувати вчинити подібні дії з участю інших людей в іншій країні - наприклад, в Бангладеш. Які причини появи і відтворення інститутів? Одне з улюблених визначень Норта: інститути зменшують невизначеність, структуруючи повсякденне життя. Інститути є необхідним продовженням властивих людині засобів обробки інформації.

Що стосується організацій (наприклад, фірм), які є центром аналізу в неоінституціональній теорії фірми, то Норт пропонує взагалі не розглядати їх як інститути, стверджуючи, що між ними існує принципова відмінність. Інститути - це правила гри, а організації - це гравці - ось концепція Норта. Причому під організаціями Норт розуміє також досить широкий клас явищ.  У поняття "організація" входять політичні органи й установи (політичні партії, сенат, міська рада, контрольне відомство), економічні структури (фірми, профспілки, сімейні ферми, кооперативи), громадські установи (церкви, клуби, спортивні асоціації) й освітні установи.Далі Норт використовує поділ інститутів на формальні і неформальні. Формальні - правила поведінки, що закріплені законом і за виконанням яких стежить держава. Неформальні - правила поведінки, які існують у вигляді традицій або звичок і відтворюються без втручання третьої сили.

Прикладом інституційного аналізу Норта є його концепція появи третьої сили і формального контрактного права. Одназ основних умов успішних угод – механізм гарантування дотримання угод про купівлю-продаж досягнутих партнерами. Цей механізм, на думку Норта,може мати різне втілення в залежності від типу господарства, яке ми розглядаємо.Інститути структурують економічний обмін у величезній різноманітності форм, які, проте, мають кілька загальних типів у рамках моделі обміну з трансакційними витратами. Протягом більшої частини економічної історії панував тип обміну, що характеризується персоніфікованими відносинами сторін у процесі дрібного виробництва і місцевої торгівлі. Зазвичай такий обмін відрізнявся повторюваністю, культурною гомогенністю (тобто наявністю загального набору цінностей) і відсутністю контролю і примусу з боку третіх осіб. У цих умовах трансакційні витрати невисокі, але зате трансформаційні витрати великі через те, що спеціалізація і поділ праці перебували в зародковому стані. Для такого типу обміну характерні невеликі економічні або торгові спільності.Відповідно до зростання обсягу та масштабів обміну сторони намагалися встановити більш стійкі зв'язки з клієнтами або персоніфікувати обмін. Але чим різноманітнішим ставав обмін, чим більше відбувалося актів обміну, тим складніші угоди були потрібні між сторонами і тим важче було укладати такі угоди. Тому став розвиватися другий тип обміну - неперсоніфікований. Обмеження, які відчували учасники такого обміну, виникали через наявність кровних зв'язків, застави, обміну заручниками або торгових кодексів поведінки. Такий обмін часто відбувався в рамках складних ритуалів і релігійних приписів, покликаних служити обмеженнями для партнерів. На таких інституційних конструкціях відбувався ранній розвиток обміну між партнерами, розділених великою відстанню і культурними відмінностями. Ці конструкції дозволили розширити ринок і реалізувати вигоду більш складного виробництва і обміну, що виходить за межі невеликих географічних одиниць. На початковому етапі розвитку сучасної Європи ці інститути призвели до зростання ролі держави в захисті купців і до прийняття торговельних кодексів відповідно до розширення можливостей для отримання прибутку від таких операцій. Проте в цих умовах роль держави була, принаймні, двоїстою: джерелом небезпеки і високих трансакційних витрат вона являлась настільки ж часто, як і джерелом захисту і забезпечення прав власності. Третя форма обміну - це неперсоніфікований обмін з контролем, здійснюваним третьою стороною. Ця форма обміну мала дуже важливе значення для успіху сучасних економічних систем, що відрізняються складними контрактними відносинами, які необхідні для економічного зростання в сучасну епоху. Забезпечення третьою стороною умов угоди ніколи не буває ідеальним і досконалим; тому учасникам обміну все одно доводиться витрачати величезні ресурси, щоб встановити надійні партнерські відносини. Інакше ні самостійне забезпечення угоди сторонами, ні встановлення довіри між ними не можуть бути повністю успішними.Ефективне забезпечення угод силами третьої сторони найкраще досягається шляхом створення набору правил, які потім роблять ефективними і неформальні обмеження. Тим не менш, проблеми забезпечення угод силами третьої сторони через дієву юридичну систему, яка застосовує (можливо, не найкращим чином) певні правила, розуміються фахівцями недостатньо і є найважливішою дилемою в дослідженнях інституційної еволюції.

Комплексне дослідження провів Норт у пізнанні значення прав власності. Одним з основних господарських інститутів, що впливають на розвиток господарства, на думку Норта, є система прав власності. Чітко визначена та побудованасистема прав власності може створити умови для швидкого розвитку господарства, а поганорозвинена– може стримувати розвиток протягом століть.

Для ілюстраціїНорт наводить приклад з Англією та Іспанією, які перебували в XVI ст. приблизно в однакових стартових умовах, але в подальшому в Англії були раніше чітко визначені права власності та виникли умови для сприятливого розвитку неперсоніфікованих відносин, що дозволило знизити трансакційні витрати на ведення бізнесу і різко збільшити темпизростання господарства.Отже, нова інституційна економічна теорія відкриває нові можливості для економічних досліджень. За допомогою її категорій, таких, як: трансакційні витрати, інституції, організації, інституціональні межі, інституціональні зміни, «залежність від шляху», «дилема інституціональних змін» - можна концептуально осмислити й описати ті економічні явища, які не «вписуються» у традиційні економічні теорії. Найважливішим таким явищем є трансформація країн колишнього соціалістичного табору в країни ринкової економіки. Саме теорія нового інституціоналізму дає змогу визначити стратегію та пріоритети реформування в країнах перехідної економіки. Але є також багато інших, не таких глобальних економічних явищ, які вдало описуються саме в межах теорії нового інституціоналізму.

У 1993 році разом з Р. Фогелем став лауреатом Нобелівської премії з економіки за роботи в області нової економічної історії.

Нобелівська лекція

·       Douglass North (1993) Nobel Lecture: Economic Performance through Time, American Economic Review, 1993, 84(3), p p. 359–368.[http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1993/north-lecture.html]

Інституціальна економіка

·       Douglass North (1971) InstitutionalChangeandAmericanEconomicGrowth;The Journal of Economic HistoryVol. 30, No. 1, The Tasks of Economic History (Mar., 1970), pp. 131-149.(“Інституційні зміни та американський економічний підйом» спільно з Ленсом Девісом). [http://www.jstor.org/stable/2116728?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       DouglassNorth(1990) Institutions, InstitutionalChangeandEconomicPerformance, CambridgeUniversityPress159 pages(“Інститути, інституціональні зміни та функціонування економіки”).  [https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=oFnWbTqgNPYC&oi=fnd&pg=PR6&dq=Institutions,+Institutional+Change+and+Economic+Performance&ots=sYlyR8KoU2&sig=XlM592qLolpQoXVL6MBkUHuzlic&redir_esc=y#v=onepage&q=Institutions%2C%20Institutional%20Change%20and%20Economic%20Performance&f=false]

·       DouglassNorth(2009) Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History (“Насилля та соціальні порядки”, спільно з Уолліс Д. і Вайнгаст Б.), Cambridge University Press, [http://www.nber.org/papers/w12795]

·       DouglassNorth(1989) Institutions and economic growth: An historical introduction, Elsevier,World Development, 1989, vol. 17, issue 9, pages 1319-1332. [http://econpapers.repec.org/article/eeewdevel/v_3a17_3ay_3a1989_3ai_3a9_3ap_3a1319-1332.htm ]

·       DouglassNorth(1996)Empirical Studies in Institutional Change, Cambridge University Press, (edited with Lee Alston & Thrainn Eggertsson), The Journal of Economic History, 1997, vol. 57, issue 04, pages 986-988. [http://econpapers.repec.org/article/cupjechis/v_3a57_3ay_3a1997_3ai_3a04_3ap_3a986-988_5f01.htm]

·       DouglassNorth(1989) Constitutions and Commitment: The Evolution of Institutions Governing Public Choice in Seventeenth-Century England, Cambridge University Press, [http://www.jstor.org/stable/2122739?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       DouglassNorth(1991) Institutions, ,The Journal of Economic Perspectives, 5(1), pp. 97–112.[http://www.jstor.org/stable/1942704?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       DouglassNorth(1955) Location Theory and Regional Economic Growth, Journal of Political Economy 63(3):243–258.[http://www.scribd.com/doc/45992458/Location-Theory-and-Regional-Economic-Growth#scribd]

Економічна історія

·       Douglass North (1973) TheRiseofTheWesternWorldThe Economic History ReviewVol. 27, No. 4 (Nov., 1974), pp. 692-694.(“Підйом західного світу” ; спільно з Р. Томасом);[http://www.jstor.org/stable/2594709?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Douglass North (1981) Structure and Change in Economic History, The Economic JournalVol. 93, No. 372 (Dec., 1983), pp. 963-965. («Структура і рух економічної історії»);              [ http://www.jstor.org/stable/2232785?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       DouglassNorth(1966) Growth and Welfare in the American Past(«Зростання і благополуччя в Америці минулого: нова економічна історія»), Prentice-Hall, 1974.[http://www.jstor.org/stable/1815632?seq=1#page_scan_tab_contents ]

·       DouglassNorth(1965)"The State of Economic History," American Economic Review, 55(1/2), p p. 86–91,.[ http://www.jstor.org/stable/1816246?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Douglass North (2005) Understanding the Process of Economic Change;      Princeton University Press  - 200 pages ( «Розумінняпроцесуекономічноїзміни»).[http://www.jstor.org/stable/40729744?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Douglass North (1961)The Economic Growth of the United States («Економічне зростання США: 1790–1860 роки» ) Social Science HistoryVol. 1, No. 2 (Winter, 1977), pp. 248-257[http://www.jstor.org/stable/1171058?seq=1#page_scan_tab_contents]

Joomla Plugins