Крістофер Антоніо Піссарідес

Народився Піссарідес на Кіпрі (Cyprus), в містечку Агрос (Agros). Ступінь бакалавраекономіки він отримав у 1970 р. в Університеті Ессекса (University of Essex); там же Крістоферу був вручений і магістерський диплом. Навчався в Лондонській економічній школі, у 1973 р. отримав ступінь кандидата наук (PhD). Свою кандидатську Піссарідес писав під керівництвом Мітіо Морисима (Michio Morishima). На даний момент Крістофер займає посаду на економічному факультеті та в Центрі вивчення економічних показників (Centre for Economic Performance) у Лондонській школі економіки.

К. Піссарідес є лауреатом премії Інституту економіки праці (з Дейлом Мортенсеном, 2005). Член Британської академії, Економетричного товариства, Європейської економічної асоціації. Президент (2011) Європейської економічної асоціації.

Найбільше Піссарідес відомий саме внеском у теорію пошуку та узгодження стосовно до вивчення ринку праці та макроекономіки. Крістофер допоміг створити саму ідею функції погодження (пояснює поточні трудові потоки) і одним з перших емпірично оцінив її значення. У праці «Створення і знищення робочих місць у теорії безробіття» Піссарідес і Мортенсен узагальнювали результати своїх робіт за останні 20 років. Описана в цій статті модель Мортенсена-Піссарідеса на даний момент є одним з найважливіших інструментів аналізу макроекономічних процесів.

У класичній теорії ринкових відносин продавці і покупці знаходять один одного відразу ж, без всяких робіт або витрати грошей. Ціна такої теорії коливається в залежності від співвідношення попиту і пропозиції. При цьому встановлення справедливої ринкової ціни призводить до того, що купується весь товар, надлишків не залишається. 

Зрозуміло, що насправді все відбувається не зовсім так, інакше на ринку праці навряд чи було б стільки вільних вакансій, на ринку нерухомості – невикуплених квартир, а в магазинах не накопичувалися б тонни нереалізованих продуктів. Адже насправді процес пошуку необхідного товару займає багато часу. І навіть після того, як покупець і продавець знайшли один одного, угода може не відбутися, так як одного з агентів угоди може не влаштувати ціна або додаткові умови купівлі-продажу. Час, який проходить з моменту виставлення товару на продаж до моменту угоди теж коштує грошей: ці витрати повинні бути включені в фінальну ціну того чи іншого продукту. 

Саме «тертя» між продавцем і покупцем у процесі пошуку вигідних угод так цікавили всіх трьох лауреатів. У докладному поясненні до вибору переможців, опублікованому на сайті Нобелівської премії, йдеться, що математичні моделі для вивчення того, яким чином покупці шукають кращу ціну з усього, що є на ринку, стали застосовуватися ще в 1960-ті роки. Але значні відкриття в цій галузі почалися після 1971 року, коли Пітер Даймонд випустив статтю про те, як формується ціна на тих ринках, на яких покупці шукають найбільш вигідні ціни, а продавці одночасно виставляють свої кращі ціни, закладаючи в них пошукові стратегії покупця.

У результаті вийшло, що ціни при обліку витрат на пошук у таких умовах значно відрізняються від тих, які вийшли б при використанні класичної моделі конкурентної рівноваги. Звучить це дещо абстрактно, але для досягнення економічної науки Даймонда мали важливі наслідки. У 1980-х роках він сам, а також Мортенсен і Піссарідес активно розвивали ідеї теорії пошуку і прийшли до важливого висновку.

Останній полягає в тому, що на ринку важливу роль відіграють зовнішні фактори, які не враховуються тим, хто здійснює пошук. Простий приклад: якщо один безробітний різко збільшує активність на ринку і починає шукати нову роботу, то його шанси влаштуватися на гарне місце ростуть, а всіх інших - зменшуються. При цьому інші шукачі роботи нічого не знають про активність першого.

У класичній ринковій моделі конкуренціїпідсумок боротьби завжди є єдиновірним і найбільш ефективним. Але в реальному світі підсумком можуть стати кілька варіантів, хоча тільки один з них буде найбільш вірним і ефективним. Спрощені до такого роду опису ідеї лауреатів можуть здатися або банальними, або занадто відірваними від реальності. Але насправді теорія пошуку виявилася неймовірно важливою для конкретних досліджень, що дозволяють пояснити, чому в світі існує настільки велика різниця між зарплатами, вартістю одних і тих самих товарів, а також нерозподілені (не придбані на ринку) товари і послуги, на які теоретично повинен бути попит.

Що стосується самої ДМП-моделі, то вона розроблялася в основному на матеріалі ринку праці. Дослідники показали, що коли безробітний знаходить вподобане йому місце, то заробітна плата буде залежати не тільки від його професійних якостей, але й від ситуації на ринку праці (чим більше безробітних, тим менше шансів отримати хорошу зарплату). Крім того, троє лауреатів нобелівської премії 2010 року за допомогою своєї ДМП-моделі теоретично обґрунтували походження "кривої Беверіджа". Ця крива показує, що ринок праці в різний час прагне до двох вихідних точок: високого безробіття і малої кількості вакансій з одного боку, і низького безробіття і великої кількості вакансій - з іншого. Даймонд, Мортенсен і Піссарідес показали, що іноді бувають ситуації, коли може збільшуватися і безробіття, і кількість вакансій. У такому випадку відповідь на питання, чому так відбувається, слід шукати не у традиційному бізнес-циклі, а на самому ринку праці. Наприклад, однією з можливих причин такого парадоксу буде те, що узгодження тієї чи іншої кандидатури з якихось причин стало займати більше часу.

Присудження Нобелівської премії не було несподіваним. Експерти припускали, що премія дістанеться саме за роботи з аналізу пошуку і вони мали рацію. 2010 року в Стокгольмі звернули увагу на поточну ситуацію у світовій економіці. Через кризу піднявся рівень безробіття в більшості країн світу, причому в деяких державах вона виявилася дуже стійкою, навіть незважаючи на відновлення зростання ВВП. У США безробіття зупинилося на рівні 10%, а в Іспанії - близько 20%.

Розроблена Піссарідесом рівноважна теорія безробіття описує, яким чином встановлюється довгостроковий рівень безробіття, а також пояснюється циклічна поведінка ринку праці. У довгостроковому періоді модель повинна передбачити, що перманентний шок продуктивності праці не призводить до зміни рівня безробіття. Справді, в описаній вище моделі зростання продуктивності праці моделюється як пропорційне збільшення випуску на одному робочому місці і нетрудових витрат на його утримання, що не змінює рівноважної умови, тому зайнятість і рівноважний рівень безробіття залишаються незмінними. Це означає, що темпи найму та заповнення вакансій залишаються незмінними, тому рівноважна заробітна плата збільшується пропорційно довгостроковому зростанню продуктивності.

Імовірність працевлаштування очевидно залежить від інтенсивності пошуку окремим безробітним. При цьому повна віддача від зусиль, що спрямовуються на пошук. Тому для аналізу практичних заходів в області політики зайнятості слід звертати увагу на структуру безробіття.

Результати Даймонда і Мортенсена, узагальнені і розвинені Піссарідесом у застосуванні до ринку праці, не втрачають своєї актуальності і в даний час. Ринки з пошуковими тертями (ринок праці, нерухомості, пошук шлюбного партнера, а також деякі аспекти грошового ринку) прийнято моделювати на основі підходу Даймонда-Мортенcена-Піссарідеса (ДМП), що міцно ввійшов в арсенал сучасних методів економічного моделювання. Широкий клас змістовно цікавих завдань про ефективність економічної політики з точки зору суспільного добробуту можна проаналізувати з використанням моделей ДМП, що, безумовно, ставить авторів цього підходу в один ряд з видатними економістами сучасності.

Нобелівська  лекція
    •  Рівновага на ринку праці з пошуком тертя, Equilibrium in the Labour Market with SearchFrictions (2010) [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2010/pissarides-lecture.pdf][ http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2010/pissarides-lecture-slides.pdf]

Створення і скорочення робочих місць у теорії безробіття
    •  PissaridesChristopherAntoniou. Job Matchings with State Employment Agencies and Random Search / Christopher Antoniou Pissarides// Economic Journal. – 1979. – ?  89 (356). – Р. 818–833. [http://econpapers.repec.org/article/ecjeconjl/v_3a89_3ay_3a1979_3ai_3a356_3ap_3a818-33.htm]
    •  Pissarides Christopher Antoniou. Equilibrium Unemployment Theory (Second ed.) / Christopher Antoniou Pissarides. – Cambridge, MA: MIT Press, 2000.

[https://mitpress.mit.edu/books/equilibrium-unemployment-theory]

   • Pissarides Christopher Antoniou. Unemployment and Vacancies in Britain / Christopher Antoniou Pissarides// Economic Policy. – 1986. – 1 (3). – Р. 499–559.

 [https://books.google.com.ua/books?id=BF-oRNcjclcC&pg=PR3&lpg=PR3&dq=Equilibrium+Unemployment+Theory,+second+edition,+Cambridge,+MA:+MIT+Press,+2000&source=bl&ots=fcIiU1GzoV&sig=0-KfdeIzTx4sH9taSYBJJkbIiHU&hl=ru&sa=X&ved=0CFkQ6AEwB2oVChMIsOPN4ZfUyAIV4-9yCh2bXgHM#v=onepage&q=Equilibrium%20Unemployment%20Theory%2C%20second%20edition%2C%20Cambridge%2C%20MA%3A%20MIT%20Press%2C%202000&f=false]
   •  Job Creation and Job Destruction in the Theory of Unemployment (with Dale Mortensen), Review of Economic Studies 61 (July 1994) 397–415

[http://www.iab.de/UserFiles/File/downloads/gradab/Dokumente%20Garloff/Mortensen_Pissarides_1994_Job%20creation%20and%20job%20destruction%20in%20the%20theory%20of%20unemployment_RES_pp_397_415.pdf]

Структурні зміни в моделі зростання декількох секторів
  •  StructuralChangeinaMulti-SectorModelofGrowth" (withL. RachelNgai), AmericanEconomic,Review, forthcoming
[ http://eprints.lse.ac.uk/4468/1/Structural_Change_in_a_Multi-Sector_Model_of_Growth.pdf]
  •   Писсаридес К. Может ли жесткость заработных плат объяснить волатильность безработицы? / К. Писсаридес // Вопросы экономики. – 2011. – 1. – С. 65–88.

 

Joomla Plugins