Едвард Прескотт
2004 р. – Едвард Прескотт
Едвард Прескотт (Edward Christian Prescott) (26.12.1940 р.) – американський економіст.
Лауреат Нобелівської премії з економіки 2004 року «За внесок у вивчення впливу фактора часу на економічну політику і за дослідження рушійних сил ділових циклів» (разом з Ф. Кідландом).
Едвард Прескотт народився в Гленс Фоллс (штат Нью-Йорк).Едвард Прескотт 1962 р. отримав ступінь бакалавра з економіки в Свортмор-коледжі. Потім Едвард отримав ступінь магістра в Західному резервному університеті Кейза в дослідженні операцій (розділ системного аналізу) 1963 р. і став доктором філософії (економіка) в Університеті Карнегі-Меллона в 1967 р.У період з 1967р. по 1971 р. Прескотт викладав в Університеті Пенсильванії,Карнегі-Меллона (1971– 1980), читавкурсилекцій в Міннесоті(1980– 2003).З 2003 р. Едвард викладав в Університеті штату Аризона. 2006 р. його запросили викладативНью-Йоркськомууніверситеті. Прескотт –економіст Федерального резервного банку Міннеаполіса і професор бізнес-школи WP Carey School of Business при Університеті штату Аризона,є членомредакційної ради журналу «Економічна теорія»,президент Товариства економічної динаміки (1992-1995).
Прескотт – одна з головних фігур умакроекономіці, особливо в теорії ділових циклів і загальній рівновазі. У своїх працях вчений вказує, що зрушення в попиті, як правило, викликані не тільки довгостроковою тенденцією збільшення рівня життя, а й короткостроковими коливаннями ділових циклів. Для вивчення цієї гіпотези Прескотт створивмодель для відстеження змін в обсягах виробництва, інвестицій, споживання, продуктивності праці і зайнятості в період з кінця Другої світової війни по 1980-ті. Використовуючи свою модель, Кідланд і Прескотт змогли співвіднести 70% коливання обсягів виробництва до змін і росту в області технологій.Останнійогопрацізосереджені на дослідженні негативного впливу податків на економіку в Європі.
Е. Прескот та Ф. Кідланд провели широкі дослідження в областях, тісно пов'язаних між собою – економічні цикли і правильність економічної політики держави. Проблему їх дослідження можна коротко окреслити словами: як можна прогнозувати діяльність уряду та президента на основі прогнозування темпів зростання ВВП і процентних ставок.
Дослідження Кідланда і Прескотта полемізують зі створеною в 1930-1960 рр. Дж. М. Кейнсом і його послідовниками теорією макроекономіки, згідно з якою держава може «вирівнювати» циклічні коливання ринку, оперативно реагуючи на зміни макроекономічних показників, причому інфляція і безробіття знаходяться в обернено пропорційній залежності. Однак у кризових 1970-х виявилося, що економічний цикл зберігається, а безробіття може поєднуватись з інфляцією. Серед нових пояснень цих макроекономічних проблем велику увагу економістів отримали дві статті, написані спільно Кідландом і Прескоттом.
Дослідження проблем економічної політики. У статті «Правила важливіше прав: неспроможність оптимальних планів» (Rulesratherthandiscretion: Theinconsistencyofoptimalplan)автори продемонстрували, як очікування наслідків майбутньої економічної політики держави можуть призвести до нестійкості і навіть до провалу цієї самої політики. У своїй моделі американські економісти виходили з того, що поточні рішення економічних агентів (фірм та домогосподарств) багато в чому обумовлені їх раціональними очікуваннями наслідків оголошеної урядом економічної політики. У свою чергу, наслідки рішень економічних агентів змушують державу переглянути параметри економічної політики; фірми і домогосподарства реагують на ці зміни тощо. Змоделювавши цей процес за допомогою теорії ігор, Кідланд і Прескотт виявили, що економічна політика, постійно реагує на ситуацію, що склалася, і, врешті-решт, дає гірші результати, ніж якби уряд твердо слідував встановленим правилам економічної політики.
У деяких випадках «гра» уряду і суспільства, як показали Кідланд і Прескотт, взагалі може призвести до дестабілізації економіки. Наприклад, уряд може спробувати стимулювати сукупний попит шляхом збільшення грошової маси. Фірми раціонально усвідомлюють, що уряд відчуває подібну спокусу. У результаті вони вбудовують ці інфляційні очікування у свої рішення, підвищуючи ціни і рівень зарплати. В уряді, у свою чергу, з'являється спокуса збільшити пропозицію грошей, щоб компенсувати дії фірм. У результаті рівень зайнятості майже не зростає, а інфляція набирає нових обертів - виникає стагфляція.
Загальний висновок Кідланда і Прескотта такий: якщо в державній економічній політиці переважають короткострокові цілі, то вони, навіть якщо здаються вдалими, приносять гірші результати, ніж якби панували довгострокові цілі.
Практичний висновок, який випливає з теорії Кідланда - Прескотта і близьких до неї досліджень (наприклад, моделі Роберта Лукаса), полягає в тому, що державна організація, що відповідає за проведення грошово-кредитної політики, повинна мати репутацію прихильника низької інфляції і бути незалежною від політичної кон'юнктури. Таким чином, теорія Кідланда -Прескотта має практичне значення, перетворюючи процес вироблення економічних рішень з реагування на поточні події в системну економічну політику.
Дослідження економічних циклів.У своїй другій знаменитій роботі 1982 року «Час будувати і агреговані коливання» (Timetobuildandaggregatefluctuations) Кідланд і Прескотт дали теоретичне пояснення рушійним силам економічних циклів (бізнес-циклів) у США в повоєнний період. Раніше бізнес-цикли пояснювали змінами різних макроекономічних показників, концентруючись на монетарних шоках (саме такий підхід пропонував, зокрема, Мілтон Фрідман). Кідланд і Прескотт продемонстрували, що основною рушійною силою економічних коливань є «шоки пропозиції» такі, як технологічні зміни.
Бізнес-цикл Кідланда - Прескотта виглядає таким чином. Спочатку в результаті підвищення рівня технологічного розвитку зростає продуктивність праці, що веде до підвищення реальної заробітної плати. У результаті люди готові працювати більше і відпочивати менше. Однак чим більше люди працюють сьогодні, тим вище вони цінують своє дозвілля завтра. Так що навіть якщо новий рівень зарплати залишається без змін, продуктивність праці починає стабілізуватися, а іноді й падати - починається рецесія, яка припиняється в результаті наступного технологічного «поштовху». При негативних «шоках пропозиції» (наприклад, різкого стрибка цін на нафту у 1970-ті) картина виглядає з точністю до навпаки.
Вчені у своїх дослідженнях поєднали аналіз темпів довготривалого зростання і короткострокових коливань у розвитку економіки. Це суміщення вдалося тому, що вони показали визначальний вплив зростаючих життєвих стандартів і технологічних інновацій на породження короткострокових циклів. Причому, як випливає з матеріалів досліджень, цей вплив виявився більш сильним, ніж вплив неузгодженості попиту та пропозиції. При цьому модель Кідланд і Прескотта базується на очевидних і вимірюваних параметрах, цінах, зарплатах рівні відсотка. З її допомогою показується, що тимчасові періоди спадів відбуваються не в результаті дефектів ринкового механізму, а випливають з попередніх затримок у впровадженні технологічних нововведень.
Вчені показали, що більшість якісних параметрів бізнес-циклів, як спільна зміна макроекономічних змінних та їх варіативності, можуть породжуватися в простих моделях масовим впровадженням нових технологій. Використовуючи ті ж параметри (амплітуду) коливань в технології, вони складають імітаційну модель, у якій значна частина змінних поводиться так само, як було отримано з емпіричних даних. Ця імітаційна модель показала, що незначні коливання в швидкості впровадження технологічних новинок призводять до значних коливань макроекономічних показників, тобто до бізнес-циклів. Тим самим кейнсіанським міркуванням щодо зв'язку інфляції, банківського відсотка і рівня безробіття було завдано серйозного удару, так як у модель виявився включеним новий параметр, що сильніше інших впливає на породження циклів.
З цього висновку випливають абсолютно конкретні рекомендації щодо стабілізаційної політики, спрямовані на ті сфери, які раніше не бралися до уваги структурами державного регулювання. З одного боку, це - систематична оцінка очікувань учасників ринку щодо майбутньої динаміки цін і заходів державної політики у цій сфері, з іншого - стимулювання технічних нововведень. На численних прикладах різних періодів і країн Кідланд і Прескотт показали, що ці рекомендації можуть бути вироблені з використанням чисельних методів. Їх емпіричний підхід базується на поєднанні імітаційного моделювання зі статистичним аналізом реальних даних, на поступовому поєднанні моделі та емпірики. Цей процес узгодження імітаційної моделі і фактичних даних вони назвали «калібруванням».
Таке калібрування охоплює широкий спектр статистичних методів, від простої оцінки окремого статистичного параметра до визначення властивостей макроекономічної моделі, орієнтованої на довгострокове прогнозування.
Стаття 1982р. про бізнес-цикли зіграла роль пускового механізму і призвела до величезній хвилі інтенсивних досліджень у цій сфері. Згодом були побудовані більш точні моделі бізнес-циклів, запропоновані нові методи обчислень і оцінок. Але загальновизнано, що початок поклала стаття лауреатів, опублікована в журналі «Економетрика» в 1982 р. Саме вона змусила багатьох дослідників переглянути свої погляди на витоки бізнес-циклів. Зрозуміло, коли інші економісти дослідили аналогічні ефекти в економіці різних країн з менш досконалим ринковим механізмом, ніж у США, то виявився і вплив дефектів ринкового механізму. Але тим не менше і в цьому випадку породження флуктуацій пояснювалось переважно динамікою технологічних нововведень. Навіть неокейнсіанські моделі, у яких тільки допускається зміна стабільних (sticky) цін і зарплат, демонструють ефект НТП, коли ці зміни прив'язуються до впровадження технічних новинок.
В обох статтях на базі аналізу післявоєнного розвитку світової економіки, а також історії відносин між бізнесом і урядом, пропонуються нові перспективи ефективної макроекономічної політики, яка зводиться до переосмислення ролі інститутів державної політики та до нових рішень завдань стабілізації економіки.
Внесок Кідланда і Прескотта принципово змінив уявлення про політику держави у сфері економіки. Державна політика, що переслідує короткострокові цілі, йде врозріз з цілями довгостроковими. Причому це протиріччя проходить по лінії стабільності політики. Якщо в державній економічній політиці переважають короткострокові цілі, то вони, якими б не були вдалими, приносять гірші результати, ніж якби панували довгострокові цілі.
Ф. Кідланд і Е. Прескотт показали, що дискретні заходи мають довгострокові наслідки і можуть привести в перспективі як до позитивних, так і негативних результатів. Згідно з їх переконливим дослідженнями, центробанк повинен суворо дотримуватися відомих усім правил своєї роботи. Непослідовність у його діях навіть при абсолютно правильній політиці, орієнтованій на стабільність цін, здатна привести до високої інфляції.
З макроекономічних досліджень Кідланда і Прескотта випливають абсолютно конкретні рекомендації щодо стабілізаційної політики. Щоб розвиток економіки був більш рівномірним, треба, з одного боку, відстежувати очікування учасників ринку щодо майбутньої динаміки цін і заходів державної політики у цій сфері, а з іншого - стимулювати технічні нововведення.
Нобелівська лекція
· Edward C. Prescott. The Transformation of Macroeconomic Policy and Research. Prize Lecture December 8, 2004. [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2004/prescott-lecture.html]
Дослідження проблем економічної політики
· PrescottEdwardС.“IndependentMonetaryPolicies, SynchronizedOutcomes,” withEspenHenriksenandRomanSustek, VoxEU, October2013. http://www.voxeu.org/article/independent-monetary-policies-synchronised-outcomes
· Prescott, Edward C., 2014. "Interest on reserves, policy rules and quantitative easing," Journal of Economic Dynamics and Control, Elsevier, vol. 49(C), pages 109-111.
· Rajnish Mehra & Facundo Piguillem & Edward C. Prescott, 2011. "Costly financial intermediation in neoclassical growth theory," Quantitative Economics, Econometric Society, vol. 2(1), pages 1-36, 03.[https://ideas.repec.org/a/ecm/quante/v2y2011i1p1-36.html]
· Ellen R. McGrattan & Edward C. Prescott, 2010. "Technology Capital and the US Current Account," American Economic Review, American Economic Association, vol. 100(4), pages 1493-1522, September.[https://ideas.repec.org/a/aea/aecrev/v100y2010i4p1493-1522.html]
· Ellen R. McGrattan & Edward C. Prescott, 2010. "Unmeasured Investment and the Puzzling US Boom in the 1990s," American Economic Journal: Macroeconomics, American Economic Association, vol. 2(4), pages 88-123, October.[https://ideas.repec.org/a/aea/aejmac/v2y2010i4p88-123.html]
· Прескотт Э. Некоторые соображения по поводу Великой депрессии / Э. Прескотт // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 3. – C. 6 – 11.
· Прескотт Э. Трансформация макроэкономической политики и исследований / Э. Прескотт // Эковест (Экономический вестник) / Исслед. центр ИПМ ; [гл. ред. И. В. Пелипась]. –Минск : Ин-т приватизации и менеджмента, 2006. – Вып. 5, № 3. – С. 360 – 395.
· PrescottEdward C. Recursive Competitive Equilibrium: The Case of Homogeneous Households / Prescott Edward C., Mehra Rajnish // Econometrica. – 1980. – № 48 (6). – Р. 1365–1379.http://www.academia.edu/6660093/Recursive_Competitive_Equilibrium_The_Case_of_Homogeneous_Households
· Prescott, Edward C. More Time on the Job: Unleashing the Economic Growth America Needs/ E. C. Prescott, Brendan Miniter. – New York: Crown Business. 2012.
· Espen Henriksen & Finn Kydland, 2010. "Endogenous Money, Inflation and Welfare," Review of Economic Dynamics, Elsevier for the Society for Economic Dynamics, vol. 13(2), pages 470-486, April.
Дослідження проблем циклічності в економіці
· Ellen R. McGrattan & Edward C. Prescott, 2014. "A Reassessment of Real Business Cycle Theory," American Economic Review, American Economic Association, vol. 104(5), pages 177-82, May.
Joomla Plugins