Ллойд Ставелл Шеплі

Автор: Олександр on . Posted in Нагороджені лауреати

2012 р. – Ллойд Ставелл Шеплі

Ллойд Ставелл Шеплі (2.06.1923 р.) – американський економіст і математик.

Лауреат Нобелівської премії з економіки  2012 року «За теорію стійкого розподілу та практику моделювання ринку» (разом з Е.Ротом).

Біографія

Ллойд Ставелл Шеплі народився в Кембриджі (штат Массачусетс). Служив у Військово-повітряних силах США (1943 – 1945). У 1948 р. закінчив Гарвардський університет зі ступенем бакалавра. У 1953 р. Шеплі стає доктором філософії Прінстонського університету. Здійснював математичні дослідження у військовій корпорації RAND(1948—1949; 1954—1981), з 1981 р. викладав у Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес). Фахівець з теорії ігор. Нагороджений бойовою медаллю «Бронзова зірка» (1944). Академік Американської академії мистецтв і наук (з 1974) та Національної академії наук США (з 1979). Почесний член Американської економічної асоціації (з 2007).

Теорія

Наукові праці Ллойда Ставелла Шеплі відносяться до сфери теорії ігор, експериментальної та поведінкової економіки.

У 1967 році він опублікував свою найбільш відому працю "Концепції і теорії чистої конкуренції", у якій сформулював низку можливих напрямів подальшого застосування теорії, при цьому досить широко намагався і намагається до цього часу використовувати свої результати на практиці. Наприклад, у 1981 році він опублікував статтю "Система оцінки сил гравців у політичних системах", а у 1986 році він і Анат Леві опублікували статтю "Колективна та індивідуальна торгівля з роботодавцем за рівень зарплат".

Однією з найбільш відомих теоретичних праць Шеплі була стаття 1977 року "Санкт-Петербурзький парадокс: гра шахраїв?", у якій обговорювалися найважливіші аспекти так званого Санкт-Петербурзького парадоксу — зафіксованого в "Коментарях Санкт-Петербурзької академії наук" у XVIII столітті Даніїлом Бернуллі, низького бажання людей брати участь в іграх із нескінченним математичним сподіванням виграшу.

Теорія ігор. Ллойд Шеплі належить до патріархів теорії ігор, оскільки свої роботи писав у 1950-60-х роках минулого століття, співпрацюючи з геніальним Джоном Нешем.

Разом із померлим у 2008 році Девідом Гейлом, він розробив так звану теорему Гейла-Шеплі, згідно з якою в умовах, коли кількість чоловіків і жінок рівна, завжди можливо виробити алгоритм, що дозволить створити таку ж кількість стабільних шлюбів.

Алгоритм Гейла-Шеплі використовувався також для взаємного підбору інтернів лікарнями. Він полягав у формуванні списку найкращих варіантів кожним студентом і лікарнею. Наступним етапом алгоритму було надання лікарнями пропозицій першим студентам у своїх списках.

Студенти, яким запропонували роботу, давали згоду, якщо дані лікарні виявлялись першими у їхніх списках. Лікарні, що отримали відмову, кожен раз, просуваючись вниз за власними списками, поступово набирали кращих із можливих у даних умовах працівників, доки всі вакантні посади не заповнювались.

Запропонований Шеплі алгоритм відповідав головному критерію якості: розподіл був стабільним. Стабільним механізм розподілу вважався тоді, коли кожен з учасників пар не зможе обрати для себе кращого варіанта, оскільки жодна з протилежних сторін не буде зацікавлена у зміні вибору.

Крім цього, алгоритм Гейла-Шеплі обмежував можливості учасників гри маніпулювати її процесом, надаючи недостовірні дані про себе і свої інтереси.

Дизайн ринків. Нобелівські лауреати з економіки 2012 року зуміли поєднати теорію ігор з потребою так званого "дизайну ринків". Часто виникає проблема узгодження інтересів продавців та покупців, що може в деяких випадках призводити навіть до зникнення ринків через відсутність угод. Адже, як свідчить практика, не кожен ринок може бути ефективним.

Так, на відміну від ринку апельсинів, ринок праці ускладнюється тим, що предмет угоди не є звичайним товаром і залежить від інтересів продавця - кандидата на посаду. Апельсину абсолютно все одно, хто його з’їcть, тоді як кандидат на посаду ретельно оцінює роботодавця і може відмовитись від контракту. Укладання угоди буде залежати від поєднання індивідуальних інтересів кожного кандидата і роботодавця, а не тільки від зарплати, тобто дії сил попиту і пропозиції.

Так само ціна не має визначального значення на ринку донорських органів у розвинутих країнах. Близький родич хворого зазвичай згоден віддати нирку тільки в тому разі, коли є повна гарантія, що його рідний отримає більш сумісний орган від іншої особи.

Якщо пустити такі ринки на "саморегуляцію", можна опинитись у ситуації, коли престижні лікарні братимуть на роботу далеко не таких освічених випускників, на яких заслуговують, університети можуть недоотримати багатьох хороших студентів, які зі страху вступатимуть у менш престижні вузи, хворі не зможуть отримати нирки для пересадки від найбільш сумісних донорів, радіочастоти будуть викуплені гіршими з точки зору суспільства телеканалами тощо.

Праці Л. Шеплі та Е. Рота дали відповіді на питання, як найкращим чином розподілити ресурси серед покупців, так, щоб сформувати оптимальні комбінації їхніх інтересів з інтересами продавців і звести між собою агентів, які найбільше підходять один одному.

Для підвищення ефективності роботи такого роду ринків можна застосовувати пряме державне регулювання з елементами планової економіки. Однак тоді виникає агентська проблема - у керуючих процесом зникають стимули для пошуку кращих рішень. Альтернативою плануванню є дизайн ринків - встановлення певних правил, які покращуватимуть автоматичний процес співставлення і узгодження інтересів учасників ринкової гри. Проблеми співставлення характерні не лише ринкам, а будь-яким процесам, у яких існує взаємодія між двома групами агентів, що повинні вибрати один одного.

Наприклад, існує зовсім неекономічна проблема: як найбільш оптимальним шляхом серед однакової кількості чоловіків та жінок сформувати найкращі пари. Простий децентралізований процес перехресних знайомств у реальному житті для деяких людей відбувається надто довго, а в іншому випадку має негативні побічні наслідки.

Для вирішення цієї проблеми шлюбні агенції використовують певні алгоритми для відбору найкращих варіантів для кожного учасника, і через специфічний механізм організації серії наступних знайомств формують стійкі подружні пари. Теорія ігор дає змогу визначити, який саме алгоритм, яка послідовність дій під час аналізу характеристик потенційних кандидатів на шлюб, підійде для формування найбільш стійких подружніх пар.

Практичне застосування теорії

Відзначивши американців Ллойда Шеплі та Елвіна Рота за "теорію стабільних розподілів та практику дизайну ринків", Нобелівський комітет засвідчив важливість практичної значимості наукових досягнень лауреатів. Зокрема, теоретичні досягнення в теорії ігор можна застосувати для практичної корекції різних видів недосконалих ринків.

«Поєднання основ теорії Шеплі й емпіричних досліджень, експериментів і практичних моделей Рота створили поле для досліджень і покращення продуктивності багатьох ринків. У цьому році премія надається за видатний приклад економічного моделювання», — говориться в заяві Нобелівського комітету.

Теорії Шеплі знайшли широке практичне застосування у сфері донорства нирок і в програмі розподілу школярів у навчальні заклади, яка зараз застосовується мало не в 10 великих містах Америки.

Праці

Нобелівська лекція

·       Lloyd S. Shapley (2012). Nobel Lecture:Allocation Games - the Deferred Acceptance Algorithm

[http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2012/shapley-lecture.html]

Теорія ігор та дизайн ринків

·        Gale D., Shapley L.S. College Admission and the Stability of Marriage // American Mathematical Monthly.  – 1962.  – Т. 69.  – С. 9–14.

·        Shapley Lloyd Stowell. On Balanced Sets and Cores / Lloyd Stowell Shapley // Naval Research Logistics Quarterly . – 1967. – Vol. 14. – Р. 453–460.

·        Shapley LloydStowell. OnMarketGames/ LloydStowellShapley,MartinShubik//JournalofEconomicTheory. – 1969. –  Vol. 1. – Р. 9–25.

·        Shapley LloydStowell. Utility Comparison and the Theory of Games / Lloyd Stowell Shapley // La Decision. – 1969. – Р. 251–263.

·        Shapley LloydStowell. Multiperson Utility with Manel Baucells / Lloyd Stowell Shapley // Games and Economic Behavior. – 2008. –  Vol. 62. – Р. 329–347.

·        Roberto Serrano. Lloyd Shapley’s Matching and Game Theory. 2012.

http://www.econ.brown.edu/faculty/serrano/pdfs/ForthcomingSJE.pdf

Joomla Plugins