Джордж Стіглер

Автор: Олександр on . Posted in Нагороджені лауреати

1982 р. – Джордж Стіглер

Джордж Джозеф Стіглер (17.01.1911 р. – 1.12.1991 р.) – американський економіст, представник Чиказької економічної школи.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1982 року «За новаторські дослідження промислових структур функціонування ринків, причин і наслідків державного управління».

Біографія

Дж. Стіглернародився в м. Рентон (штат Вашингтон, США).

Ступінь бакалавра він отримав у Вашингтонському університеті в 1931 р, ступінь магістра – в Університеті Північного Заходу в 1932 р. Втім своєю альма-матер вчений завжди вважав Чиказький університет, де він виконував своє докторське дослідження на тему «Теорії виробництва і розподілу» (1933 – 1938 рр.) і традиціям якого залишався вірним протягом всього свого творчого життя. Його докторське дослідження, опубліковане у 1941 р., стало першою серйозною спробою простежити повільну еволюцію неокласичної теорії виробництва й розподілу з 1870 р. та  відразу ж було визнане великою віхою в історії економічної думки.

Дж. Стіглер працював у Державному коледжі Айови, Університеті Міннесоти, Університеті Брауна, Колумбійському університеті, Чиказькому університеті. У 1964 р. Дж. Стіглер став президентом Американської економічної асоціації, а в 1977 р. – президентом Товариства історії економічної думки. З 1973 р. – 1991 р. він редагував престижний економічний журнал − Journal of Political Economy. У 1987 р. нагороджений Національною науковою медаллю США (President's National Medal of Science) за пояснення промислової організації та відносин між галуззю і урядом, а також за започаткування вивчення інформації та ринків.

Теорія

Дж. Стіглер є автором величезної кількості праць з теорії галузевих ринків, які розтлумачують зміст конкурентних процесів у різних ринкових структурах: в умовах конкуренції, монополії, олігополії тощо. Однак найбільше визнання й власне Нобелівську премію з економіки йому принесли дві інші праці «Економічна теорія інформації» (TheEconomicsofInformation, 1961) та «Економічна теорія регулювання» (TheTheoryofEconomicRegulation, 1971). Ці праці примусили вчених під іншим кутом зору поглянути на базові постулати неокласичної економічної теорії ринкових структур, обґрунтовуючи обмеженість структурного підходу до аналізу ринку.

Економічна теорія інформації. Цією працею Дж. Стіглер доводить неспроможність однієї з основоположних характеристик конкурентного ринку – повної поінформованості його учасників про умови господарювання на ринку, з якої випливає неспроможність іншої – єдиної ринкової ціни. Вчений доводить, що розкид цін тим більший, чим меншою є обізнаність учасників ринку (покупців і продавців) про резервні та дійсні ціни товарів у межах ринку. Наприклад, недосвідчені покупці, скажімо туристи, завжди платять вищі ціни за товар, аніж досвідчені, адже вони не володіють накопиченою інформацією про існування нижчих рівнів цін та тих продавців, які готові такі ціни запропонувати. Зважаючи на постійну динаміку умов господарювання на ринку, а з ними і цін, навіть уже досвідчені покупці вимушені вдаватися до постійного «пошуку» – збору інформації про наявні на ринку ціни та їх порівняння, що вимагає певних витрат. А тому постає питання доцільності відповідного пошуку та механізмів його спрощення. До останніх Дж. Стіглер відносить існування на ринку множини дилерів, чиїм завданням є «надання місця для зустрічі покупців і продавців», формування репутації виробника / торгівця, рекламу тощо.

Усвідомлюючи місце і роль цієї роботи Дж. Стіглера в економічній науці слід зазначити, що неправильним було б обмеження її використання лише межами товарного ринку та проблемою множинності цін. Вона пояснює сам принцип інформаційної недосконалості економічного середовища і може застосовуватися до аналізу проблем ефективного інвестування, працевлаштування та ін.

Економічна теорія регулюванняпояснює принципи та механізм дійсного функціонування регульованих галузей економіки. До виходу цієї статті державне регулювання розглядалося переважно або в контексті подолання «ринкових провалів» (тобто як суспільно корисна діяльність), або в контексті своєкорисливої поведінки політиків, але не раціональної поведінки окремих компаній чи більших економічних груп. Дж. Стіглер же, вважаючи базовим ресурсом держави силу примусу, доводить, що зацікавлені економічні групи можуть поліпшити свій добробут, переконавши державу в особі представників її регуляторних органів використати цю силу примусу на їх користь. Тобто регулювання здійснюється у відповідь на появу потреби у ньому з боку зацікавлених груп, що максимізують дохід, і є одним із способів, за допомогою яких зацікавлена група здатна підвищити свій дохід, спонукаючи державу до перерозподілу багатства інших частин суспільства в інтересах цієї групи.

Практичне застосування теорії

Роботи Дж. Стіглера окрім революційного оновлення окремих напрямків економічної теорії мають також важливе практичне значення. Наприклад, його економічна теорія регулювання лягла в основу економічних реформ системи державного регулювання в багатьох країнах. Зокрема в США вона стимулювала хвилю дерегулювання 1970-1980-х рр., протягом якої частка регульованих видів діяльності у ВВП скоротилася майже втричі. Тією чи іншою мірою дерегулювання охопило сфери транспорту, телекомунікацій, нафтогазову промисловість, було відмінено сумновідому «арахісову програму» в США. Останнє дозволило зупинити щорічний трансфер понад 250 млн. дол. США від споживачів до виробників арахісу. Використання теоретичного доробку Дж. Стіглера в процесі запровадження дерегулювання економіки України дозволить підвищити обґрунтованість відповідної економічної реформи та її результативність.

Праці

Нобелівська лекція

·       Stigler G. (1983) Nobel Lecture: The Process and Progress of Economics, Journal of Political Economy, University of Chicago Press, vol. 91(4), pages 529-45, August.[http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1982/stigler-lecture.pdf]

Теорія ринкових структур (IndustrialEconomics), конкуренція, ринкова влада

·       Stigler G. (1941) Production and Distribution Theories: The Formative Period. New York: Macmillan. [https://books.google.com.ua/books?id=c4z5t4GTlxwC&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false]

·       Stigler G. (1957) Perfect Competition, Historically Contemplated // Journal of Political Economy, University of Chicago Press, vol. 65 [http://www.redeco.economia.unam.mx/home/Pdf/bibliografia/Stigler_Perfect_competition_historically_contemplated.pdf] (Стиглер Дж. Совершенная конкуренция : исторический ракурс / Дж. Стиглер // Теория фирмы / сост. В. М. Гальперин. – СПб. : Эконом. школа, 1995. – Разд. 3. – С. 299–328. – (Вехи экономической мысли ; вып. 2)[http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=in&links=./in/stigler/works/stigler_w4.txt&name=stigler&img=works_small.gif] .

·       Stigler G. (1963) Capital and Rates of Return in Manufacturing Industries. National Bureau of Economic Research, Princeton, N.J.: Princeton University Press. [http://www.nber.org/chapters/c0648.pdf]

·       Stigler G. (1964)Theory of Oligopoly,  Journal of Political Economy. – Vol. 72. – P. 44-61 [http://home.uchicago.edu/~vlima/courses/econ201/Stigler.pdf] Стиглер Дж. Теория олигополии / Дж. Стиглер // Вехи экономической мысли. Т. 2. Теория фирмы / сост. В. М. Гальперин. – СПб. : Экономическая школа, 2000. – Разд. 3. – С. 371–401.[http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=in&links=./in/stigler/works/stigler_w1.txt&img=works_small.gif&name=stigler]

·       Stigler G. (1967) Imperfections in the Capital Market,  Journal of Political Economy. – Vol. 75, No. 3 (Jun., 1967), pp. 287-292 [http://www.jstor.org/stable/1828686?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Stigler G. (1968) The Organization of Industry. Homewood, IL: Richard D. Irwin. [http://www.press.uchicago.edu/ucp/books/book/chicago/O/bo3645103.html

·       Stigler G. (1976)The Xistence of X-Efficiency //American Economic Review. – Vol. 66 (1). – P. 213-216.[http://wolfweb.unr.edu/homepage/pingle/Teaching/BADM%20791/Week%209%20Behavioral%20Microeconomics/Stigler%20on%20X-Efficiency.pdf]

·       Stigler G. (1978) The Literature of Economics: The Case of the Kinked Oligopoly Demand Curve //Economic Inquiry. – Vol. 16 (2). – P. 185-204. (Стиглер Дж. Ломаная кривая спроса олигополиста и жесткие цены / Дж. Стиглер // Теория фирмы / сост. В.М. Гальперин. – СПб. : Эконом. школа, 1995. – Разд. 3. – С. 402–431. – (Вехи экономической мысли ; вып. 2). [http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=in&links=./in/stigler/works/stigler_w2.txt&name=stigler&img=works_small.gif]

 

Інформаційна економіка

·       Stigler G. (1961) The Economics of Information // Journal of Political Economy. – Vol. 69 (3). – P. 213–225 [http://home.uchicago.edu/~vlima/courses/econ200/spring01/stigler.pdf] (Стиглер Дж. Экономическая теория информации / Дж. Стиглер // Теория фирмы / сост. В.М. Гальперин. – СПб. : Экономическая школа, 1995. – Разд. 3. – С. 507–529. – (Вехи экономической мысли; вып. 2)). [http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=in&links=./in/stigler/works/stigler_w3.txt&img=works_small.gif&name=stigler]

·       Stigler G. (1962) Information in the Labor Market // Journal of Political Economy. – Vol. 70 (5) . – Part 2. – P. 94–105. [http://www.jstor.org/stable/1829106?seq=1#page_scan_tab_contents]

 

Теорія регулювання

·       Stigler G. (1971) The Theory of Economic Regulation // Bell Journal of Economics and Management Science. – No. 3, P. 3–18. [http://www.rasmusen.org/zg604/readings/Stigler.1971.pdf]

·       Stigler G. (1964)Public Regulation of the Securities Markets // The Journal of Business, Vol. 37, No. 2. – P. 117-142 [http://www.jstor.org/stable/2351027?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Stigler G. (1974) The Optimum Enforcement of Laws, NBER Chapters, in: Essays in the Economics of Crime and Punishment, pages 55-67 National Bureau of Economic Research, Inc. [http://www.nber.org/chapters/c3626.pdf]

·       Stigler G. and Friedland C. (1971) Profits of Defense Contractors, American Economic Review, American Economic Association, vol. 61(4), pages 692-94, September. [http://www.jstor.org/stable/1811862?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Stigler G. (1972) Economic competition and political competition // Public Choice. – Vol. 13 (1). –Р. 91-106.[http://link.springer.com/article/10.1007%2FBF01718854#page-1]

·       Stigler G. (1973) General Economic Conditions and National Elections //American Economic Review. – Vol. 63 (2). –Р. 160-167.[http://www.jstor.org/stable/1817068?seq=1#page_scan_tab_contents]

·       Stigler G. and Becker G.S. (1974) Law Enforcement, Malfeasance, and Compensation of Enforcers, The Journal of Legal Studies, University of Chicago Press, vol. 3(1), pages 1-18, January. [http://www.jstor.org/stable/724119?seq=1#page_scan_tab_contents]

Joomla Plugins