Список лауреатів

Автор: Редактор on 06 вересня 2016. Posted in Нобелівські лауреати

шаблоны сайтов онлайн-магазины
файловые менеджеры Joomla

Список лауреатів Нобелівської премії з економіки

№	Рік присвоєння нобелівської премії	Прізвище та ім’я нобелівського лауреата	Тематика економічних досліджень. Обгрунтування
1	1969	Рагнар Антон Кіттілх Фріш	За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів
2	1969	Ян Тінберген
3	1970	Пол Ентоні Семюелсон	За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію та сприяла підвищенню рівня аналізу в економічній науці
4	1971	Саймон Сміт Кузнець	За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому
5	1972	Джон Річард Хікс	За новаторський внесок у загальну теорію рівноваги і теорію добробуту
6	1972	Кеннет Джозеф Ерроу
7	1973	Василь Васильович Леонтьєв	За розвиток методу «витрати – випуск» і за його застосування до важливих економічних проблем
8	1974	Карл Гуннар Мюрдаль	За основні роботи з теорії грошей і економічних коливань і глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ
9	1974	Фрідріх Авґуст фон Гайєк
10	1975	Леонід Віталійович Канторович	За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів
11	1975	Т'яллінг Чарльз Купманс	За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів
12	1976	Мілтон Фрідмен	За досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ складності політики економічної стабілізації
13	1977	Бертіл Готтхард Олін	За новаторський внесок у теорію міжнародної торгівлі, і міжнародного руху капіталу
14	1977	Джеймс Мід
15	1978	Герберт Саймон	За новаторські дослідження процесу ухвалення рішень у рамках економічних організацій
16	1979	Теодор Вільям Шульц	За новаторські дослідження економічного устрою країн, що розвиваються
17	1979	Вільям Артур Льюїс
18	1980	Лоуренс Роберт Клейн	За створення економічних моделей і їх застосування до аналізу коливань економіки та економічної політики
19	1981	Джеймс Тобін	За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень в області витрат, на положення з безробіттям, виробництвом і цінами
20	1982	Джордж Стіглер	За новаторські дослідження промислових структур функціонування ринків, причин і наслідків державного управління
21	1983	Жерар Дебре	За внесок у наше розуміння теорії загальної рівноваги і умов, за яких загальна рівновага існує в деякій абстрактній економіці
22	1984	Річард Стоун	За фундаментальний внесок у розробку системи національних рахунків й істотне вдосконалення основ емпіричного економічного аналізу
23	1985	Франко Модільяні	За аналіз поведінки людей стосовно їх заощаджень
24	1986	Джеймс Макґілл Б'юкенен	За дослідження договірних і конституційних основ теорії прийняття економічних і політичних рішень
25	1987	Роберт Мертон Солоу	За фундаментальні дослідження в області теорії економічного росту
26	1988	Моріс Алле	За внесок у сучасну економічну теорію, пов’язаний із розробкою: загальної теорії рівноваги й оптимального розподілу ресурсів, теорії капіталу й економічного зростання, теорії грошей і циклів, теорії вибору в умовах ринку
27	1989	Трюґве Маґнус Гаавельмо	За його роз'яснення в основах теорії ймовірностей і аналіз одночасних економічних структур За його роз'яснення в основах теорії ймовірностей і аналіз одночасних економічних структур
28	1990	Гаррі Марковіц	За створення теорії вибору портфельних інвестицій
29		Мертон Говард Міллер	За фундаментальний внесок у теорію фінансування корпорацій
30		Вільям Шарп	За внесок у теорію формування ціни фінансових активів
31	1991	Рональд Гарі Коуз	За відкриття і пояснення сутності трансакційних витрат та майнових прав для інституціональної структури та функціонування економіки
32	1992	Гері Стенлі Беккер	За розширення сфери застосування мікроекономічного аналізу на широкий діапазон людської поведінки та взаємодії між індивідами
33	1993	Роберт Вільям Фогель	За внесок в оновлення досліджень економічної історії з застосуванням економічної теорії та кількісних методів з метою пояснення економічних та інституціональних змін
34	1993	Дуглас Сесіл Норт
35	1994	Джон Харсані	За аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор
36		Джон Форбс Неш
37		Райнхард Зелтен
38	1995	Роберт Емерсон Лукас	За розвиток і застосування гіпотези раціональних очікувань, трансформацію макроекономічного аналізу і поглиблення розуміння економічної політики
39	1996	Джеймс Міррліс	За вклад в економічну теорію стимулів за наявності асиметричної інформації
40	1996	Вільям Вікрі	За схему аукціону (торгів) — класичний взірець асиметричної інформації
41	1997	Роберт Мертон Кархарт	За роботи з ціноутворення на опціони і пасиви корпорацій
42	1997	Майрон Сам’юел Шоулз	За розробку нового методу визначення вартості «вторинних» (похідних) паперів
43	1998	Амартія Кумар Сен	За внесок в економічний аналіз добробуту населення
44	1999	Роберт Александер Манделл	За аналіз монетарної і фіскальної політики при різних обмінних курсах і за аналіз оптимальних валютних зон
45	2000	Джеймс Джозеф Хекман	За розвиток теорії та методів аналізу соціально-економічних факторів і, зокрема, залежності рівня освіти, місця проживання від економічних умов життя конкретної особи
46	2000	Даніел МакФадден	За розробку теорії і методів для аналізу дискретного вибору
47	2001	Джордж Акерлоф	За аналіз ринків з несиметричною інформацією
48		Майкл Спенс
49		Джозеф Юджин Стігліц
50	2002	Даніель Канеман	За застосування психологічної методики в економічній науці, особливо — під час дослідження формування думок і ухвалення рішень в умовах невизначеності
51	2002	Вернон Ломакс Сміт	За лабораторні експерименти як засіб в емпіричному економічному аналізі, особливо в аналізі альтернативних ринкових механізмів
52	2003	Роберт Фрай Енгель	За метод аналізу тимчасових рядів в економіці на основі математичної моделі з авторегресійною умовною гетероскедастичністю (ARCH)
53	2003	Клайв Вільям Джон Грейнджер	За метод коінтеграції для аналізу тимчасових рядів в економіці
54	2004	Кідланд Фінн Ерлінг	За внесок у вивчення впливу фактора часу на економічну політику і за дослідження рушійних сил ділових циклів
55	2004	Едвард Прескотт
56	2005	Ісраель Роберт Джон Ауманн	За поглиблення розуміння суті конфлікту і співпраці шляхом аналізу теорії ігор
57	2005	Томас Кромбі Шеллінг
58	2006	Едмунд Фелпс	За аналіз міжчасового обміну в макроекономічній політиці
59	2007	Лео (Леонід Соломонович Гурвіц	За створення основ теорії оптимальних механізмів
60		Роджер Брюс Майєрсон
61		Ерік Старк Мескін
62	2008	Пол Робін Кругман	За аналіз структури торгівлі і географічного розподілу економічної активності
63	2009	Елінор Остром	За дослідження в галузі економічного управління
64	2009	Вільямсон Олівер	За дослідження в галузі економічного управління
65	2010	Пітер Артур Даймонд	За дослідження ринків з моделями пошуку
66		Дейл Томас Мортенсен
67		Крістофер Антоніо Піссарідес
68	2011	Томас Сарджент	За емпіричні дослідження причинно-наслідкових зв’язків у макроекономіці
69	2011	Крістофер Альберт Сімс
70	2012	Елвін Еліот Рот	За теорію стійкого розподілу та практику моделювання ринку
71	2012	Ллойд Ставелл Шеплі	За теорію стійкого розподілу та практику моделювання ринку
72	2013	Юджин Фама	За емпіричний аналіз цін на активи
73		Ларс Пітер Гансен
74		Роберт Джеймс Шиллер
75	2014	Жан Тіроль	За науковий аналіз ринкового впливу і регулювання
76	2015	Ангус Дітон	За аналіз споживання, бідності та добробуту
77	2016	Олівер Саймон д'Арсі Харт	За внесок у розвиток теорії контрактів
78	2016	Бенгт Роберт Хольмстрем	За внесок у розвиток теорії контрактів
79	2017	Річард Талер	За внесок до поведінкової економіки
80	2018	Вільям Нордхаус	За інтеграцію змін клімату в довготривалий макроекономічний аналіз

шаблоны сайтов онлайн-магазиныфайловые менеджеры Joomla

шаблоны сайтов онлайн-магазины
файловые менеджеры Joomla