Крістофер Альберт Сімс

Крістофер Альберт Сімс народився 21 жовтня 1942 р. у Вашингтоні (США). У 1963 р. отримав ступінь бакалавра в Гарвардському коледжі, через рік — ступінь магістра в Каліфорнійському університеті в Берклі. У 1968 р. подав до захисту дисертацію, присвячену сучасному технологічному прогресу, де всі попередні моделі розглядалися з дискретним часом. Отримавши ступінь доктора економіки в Гарвардському університеті, впродовж 1967–1970 рр. працював у ньому старшим викладачем. Потім, за порадою Т. Сарджента, переїхав до Міннесотського університету, де в 1970–1974 рр. викладав економетрику і макроекономіку на посаді доцента кафедри економіки, а протягом 1974–1990 рр. — професора економіки. У 1987–1991 рр. був директором Інституту емпіричної макроекономіки в Міннеаполісі. У 1990–1999 рр. працював професором економіки Єльського університету. Потім переїхав на роботу в Прінстонський університет, де з 1999 р. обіймав посаду професора економіки, а з 2004 р. — професора економіки і банківської справи. Свої знання і результати наукових досліджень К. Сімс активно використовує в банківській сфері. Зокрема, майже щороку з 1995 р. він працював запрошеним науковим співробітником у Федеральному резервному банку Атланти, протягом 2000–2003 рр. — у Федеральному резервному банку Філадельфії, а в 1994–1997 рр. і з 2004 р. — у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. З 2003 р. він також є запрошеним дослідником Міжнародного валютного фонду.

К. Сімса обирали президентом Міжнародного економетричного товариства, а в 2011 р. — президентом Американської економічної асоціації. Член Міжнародного економетричного товариства, Американської академії мистецтв і наук, Національної академії наук США.

Результати наукових досліджень та оригінальні ідеї К. Сімса викладені у його численних працях. Серед них книги «Аналіз політики з економетричними моделями» (1982), «Проста модель для визначення рівня цін та взаємозв’язку монетарної і фіскальної політики» (1994), «Фіскальні аспекти незалежності центрального банку» (2004) і понад 60 наукових статей.

10 жовтня 2011 року Крістофер Сімс разом з Т. Сарджентом були удостоєні Нобелівської премії в області економічної науки. Цю премію економісти одержали завдяки спільній роботі «Емпіричні дослідження причин і наслідків у макроекономіці».

11 грудня 2011 року була організована Нобелівська лекція Крістофера Сімса «Статистичне моделювання: грошово-кредитна політика та її наслідки».Виклавши свою роботу повсякденною мовою, Сімс заявив, що розробив спосіб доступу до напрямків причинно-наслідкових зв’язків валютної політики центрального банку. Роботи Крістофера в цьому напрямку підтвердили теорії монетаристів на зразок Мілтона Фрідмана (Milton Friedman) – ті стверджували, що зміни у валютних запасах здатні впливати на інфляцію. Було також показано, що причинно-наслідковий зв'язок у даному випадку може працювати в обох напрямках – так, деякі фактори зовнішнього світу (на зразок процентних ставок чи рівня інфляції) можуть впливати і на грошову масу.

Економетричне моделювання. Давньою традицією у статистичних публікаціях є прогнозування часових рядів на основі використання методів екстраполяції. Вони включають моделі випадкового блукання, прості ковзні середні, різні форми експоненціального згладжування і фільтрів. Основними характеристиками таких моделей є опора на статистичні характеристики часових рядів і відсутність будь-якого внеску (у вигляді апріорних обмежень) з боку економічної теорії. Однак в особливих випадках моделі часових рядів можуть мати економічну інтерпретацію. Крім того, деякі прості структурні економетричні моделі мають приведені форми, котрі можна записати у вигляді одномірних моделей часових рядів. У більш загальному плані популярним методом економетричного прогнозування став клас моделей векторної авторегресії. К. Сімс запропонував один з практичних підходів до побудови й оцінки VAR-моделей. У своїй праці «Макроекономіка і реальність» після огляду традиційних процедур економетричного моделювання вчений стверджував, що обмеження, які випливають з аргументів економічної теорії та накладаються на структурні моделі, нереалістичні, їх не можна сприймати серйозно. Такі обмеження необхідні для забезпечення ідентифікації моделі. Передовсім К. Сімс виступає проти довільних процедур нормалізації, які використовуються для того, щоб ISSN рівняння «пояснило» одну з кількох ендогенних змінних, що входять у нього. Потім критикує процедуру специфікації типу «крок за кроком», у рамках котрої на макроекономічні моделі накладаються обмеження, характерні для моделей часткової рівноваги, що нерідко веде до виникнення небажаних характеристик системи. Коли рівняння мають динамічний характер, ситуація з ідентифікацією складніша Американський економетрист М. Хатанака, наприклад, відмічає, що у випадку наявності лагових залежних змінних і серійної кореляції помилок стандартні правила ідентифікації неприйнятні, якщо апріорі не відомі точні значення лагів і порядків серійної кореляції. Аналогічним чином часто припускається екзогенність змінних економічної політики, тоді як насправді вони щонайменше частково ендогенні. К. Сімс стверджує, що лише екзогенні змінні можуть використовуватися для ідентифікації моделі, оскільки багато моделей, які на перший погляд видаються ідентифікованими, насправді такими не є. Третій суперечливий аспект пов’язаний з трактуванням змінних, які описують очікування. Поведінка людей залежить від очікуваних майбутніх значень змінних, і на ці значення може вплинути будь-яка інформація, наявна в даний час. Таким чином, будь-яка змінна, що є складовою рівняння системи, котра розглядається, може вплинути на очікування, і проблеми з ідентифікацією проявляються з усією очевидністю. Щоб зняти описані проблеми, К. Сімс пропонує оцінку наведених форм моделей, у яких кожна ендогенна змінна для поточного періоду являє собою функцію лагових значень усіх змінних системи. На ці моделі не накладається жодних апріорних обмежень. Він не обговорює питання про вибір змінних, але знання макроекономічної теорії вказує на те, що серед них повинні бути національний дохід, споживання, рівні цін і безробіття. Включення додаткових змінних (наприклад, грошей і кредиту) можна трактувати як суперечливе, оскільки існують розбіжності стосовно їхньої важливості.

Запропоноване К. Сімсом використання моделей VAR полягає у визначенні впливу специфічних шоків, що породжують «новації» у системі, типу технологічних шоків, політичних шоків (у вигляді зміни грошової маси, державних витрат), шоків попиту і пропозиції, торгових шоків тощо. Подібні впливи можуть бути часовими, і тоді вплив на значення змінних спочатку збільшується і доходить піку, а потім зменшується до нуля, чи перманентними, і тоді шок може чинити якийсь вплив на змінну впродовж проміжку часу невизначеної тривалості.

Макроекономічний аналіз. Аналізуючи стан макроекономічної рівноваги, Крістофер Сімс використовував економетричний метод з використанням векторних авторегресій, які дають можливість розглянути тимчасові і несподівані зміни, або  «шоки» (процентні ставки, дефіцит), однак векторні авторегресії не можуть бути застосовані для аналізу впливу систематичних, структурних змін (вплив систематичної монетарної політики, зокрема довгострокові зміни при таргетуванні інфляції, бюджетні правила).

Такої думки він дотримується і тепер. Водночас деякі судження вченого зазнали трансформацій. По-перше, як він зізнався в одному з інтерв’ю: «Зміна відбулася, коли я якийсь час серйозно займався прогнозуванням. Упродовж кількох років я робив щоквартальні прогнози. Я виявив, що для створення моделі, яка б по-справжньому відповідала необхідним вимогам, мені потрібні ретельно розроблені приведені рівняння, які дають можливість мати різні варіанти змін у часі, нестандартні порушення рівноваги та змінні параметри». Після цього отримується надто висока розмірність вектора збурень у моделі; кожному коефіцієнту має бути надано окреме порушення рівноваги. К. Сімс зрозумів, що установки в цілому стають громіздкими, за розміром вони більші, ніж вимагалося. З’явилася ідея, що використовуючи теоретичну модель з відносно невеликою кількістю основних параметрів, можна було б мати відправну точку для моделювальної часової варіації та нестаціонарності — так, щоб по суті її рівень не був надто високим. Ця ідея стала стимулом до підготовки спільно з Е. Ліпером праці «Перехід до сучасної макромоделі аналізу економічної політики» (1994). По-друге, як підкреслив К. Сімс: «Зараз я більше розумію, наскільки важливо вміти застосовувати модель, щоб можна було з її допомогою висувати якісь версії. Навіть якщо немає детальної ідентифікаційної схеми, яка дає поведінкову інтерпретацію, котрій можна довіряти за будь-якого економічного шоку, з такими схемами все одно корисно експериментувати. Люди почуваються набагато комфортніше, якщо існує принаймні одна версія того, що відбувається всередині моделі. У цьому випадку вона вже не видається їм чорною скринькою». Якоюсь мірою це стало ще однією причиною для спільної праці з Е. Ліпером.

Слід зазначити, що еволюція суджень К. Сімса відносно векторних авторегресій відбулася одночасно з напруженою роботою над ними. Результати праці справили величезний вплив на прикладні дослідження в макроекономіці. Скоріш за все внаслідок того, що метод був досить привабливий та зручний у використанні. Хоча привабливість векторних авторегресійних моделей частково ґрунтується на скептицизмі стосовно валідності моделей зі строго заданими параметрами, все ж шоки повинні визначатися на основі теорії. К. Сімс розробив метод під назвою «векторна авторегресія» для аналізу впливу часових змін в економічній політиці на економіку.

Якщо подивитися на його застосування в теоретичному аспекті, то, наприклад, у своїй праці «Гроші, дохід і причинний зв’язок» учений використовує вдосконалений ним критерій причинності, який розробив Гренджер, для емпіричної перевірки закону Вагнера (зазвичай так називають відкриту німецьким економістом А. Вагнером тенденцію зростання державних витрат стосовно національного доходу).

Застосувавши розроблений ним метод для оцінки впливу змін відсоткової ставки Центрального Банку на економіку, вчений довів, що підвищення цієї ставки приводить до більшого сповільнення зростання економіки, ніж зниження інфляції. За його розрахунками, наслідком цілеспрямованого підвищення відсоткової ставки стане різкий спад виробництва, а отже — й обсягу ВВП протягом першого року після монетарних заходів. Однак, починаючи з шостого кварталу після підвищення ставки, ВВП має поступово і повільно зростати. Водночас вплив зростання відсоткової ставки на інфляцію, заради чого зазвичай і вводять жорсткі монетарні заходи, протягом року не відчуватиметься. Лише через рік-два посилення грошово-кредитної політики приведе до зниження цін в економіці. Таким чином, приборкання інфляції виллється для регулятора у спад економічної активності та передбачатиме річну затримку. Попередньо обчисливши ефект від своїх дій, банківський регулятор може раціональніше розставити пріоритети: що важливіше — стабілізація цін чи зростання виробництва.

Нобелівська лекція

·       Christopher A. Sims (2011). Nobel Lecture:Statistical Modeling of Monetary Policy and its Effects

 [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2011/sims-lecture.html]

Макроекономічний аналіз

·        Sims Christopher. Macroeconomics and reality / Christopher Sims // Econometrica.  –1980. – № 48 (1). – Р. 1–48.

·        Sims, Christopher A.; Goldfeld, Stephen M.; Sachs, Jeffrey D. (1982). "Policy Analysis with Econometric Models". Brookings Papers on Economic Activity1982(1): 107–164.

https://www.jstor.org/stable/2534318?seq=1#page_scan_tab_contents

·        Sims Christopher.Thomson Reuters website / Christopher Sims // Retrieved. – 2011. – October 10.

·        Sims Christopher. Macroeconomics and Methodology / Christopher Sims // Journal of Economic Perspectives. – 1996. –№  10 (1). – Р. 105–120.

http://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/jep.10.1.105

www.aeaweb.org/articles.php?doi=10.1257/jep.10.1.105

·        Sims Christopher. Statistical Modeling of Monetary Policy and its Effects / Christopher Sims. – 2011.

·        Sims, Christopher A. The Role of Models and Probabilities in the Monetary Policy Process / Christopher Sims // Brookings Papers on Economic Activity. – 2002. – Р. 1-62.https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier

 

Joomla Plugins