Фрідріх Авґуст фон Гайєк

Автор: Редактор on . Posted in Нагороджені лауреати

Фрідріх Авґуст фон Гайєк (також фон Хайєк), (8.05.1899 р.  – 27.03.1992 р.)  – австрійський економіст та представник Австрійської школи економіки, послідовний захисник ідеалів економічної свободи, опонент Джона Мейнарда Кейнса, переконаний критик соціалізму.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1974 року«За основоположні роботи з теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних і інституційних явищ» (разом з К.Г. Мюрдалем).

Біографія

Авґуст фон Гайєк народився у Відні. У 1917 р., після закінчення школи,Гайєк був призваний до австро-угорської армії, де служив артилерійським офіцером на італійському фронті. У 1918 р. він вступив до Віденського університету, де вивчав право, економіку, філософію і психологію.  Після закінчення університету пішов працювати в Австрійському бюро врегулювання військових претензій, не полишаючи вивчення економіки. У 1923 p., стає доктором економіки. У 1927 р. залишає державну службу і разом з Людвіком фон Мізесом засновує Австрійський інститут економічних досліджень (кон´юнктури). Після чотирьох років керівництва інститутом на запрошення англійського економіста Л. Роббінса переїздить до Лондона. Працює спочатку професором місцевого університету, а потім — завідувачем кафедри економіки та економічної статистики у Лондонській школі економіки. У 1938 р., не бажаючи залишатися в окупованій Гітлером Австрії, він стає британським підданим. Через три роки в Лондонському університеті йому було присуджено науковий ступінь доктора природничих наук.

У 1947 р. вчений створює «Товариство Мон-Пелерін», яке об´єднало інтелектуалів проринкової орієнтації.

У 1950 р. він переїздить у США і до 1962 р. працює професором соціальних наук й етики Чиказького університету. Прочитаний в ньому курс лекцій приніс вченому світову славу. Працює професором економічної політики у Фрайбурзькому університеті (ФРН), а з 1970 р. – професором-консультантом Зальцбурзького університету (Австрія). Потім повертається до Фрайбурга, де і помер у березні 1992 р.

Теорія

А. фон Гайєк є одним із найважливіших представників лібералізму в 20 столітті. Усі його праці спрямовані проти соціалізму. Не піддавав сумніву, що деякі соціалісти прагнуть досягнення правильних цілей, але вважав запропонований ними шлях небезпечним, який передбачав державні втручання в економіку. Він аргументував, що в економіці, де існує поділ праці, децентралізовано розподілена також і інформація. Таким чином, неможливим є ефективне централізоване (державне) планування, бо воно зумовлює всю потрібну інформацію щодо можливостей та потреб окремих людей, а також ресурсів та цін. Пізніше розвивав свої теорії в антропологічних, культурних та інформаційно-теоретичних напрямах.

А. фон Гайєк був противником кейнсіанства. За його тезою, велика економічна депресія 1929–1933 рр. викликана помилковими інвестиціями підприємств і банків, які, у свою чергу, були спричинені помилковою грошовою та економічною політикою.

У своїй праці «Шлях до кріпацтва» (1944) вважає німецький націонал-соціалізм та італійський фашизм проявами соціалізму, а не формами капіталістичної реакції. За його словами, мета його книги полягала у впливі на пануючу на той час суспільну думку, спрямовану проти лібералізму. Він вважав, що будь-яка форма соціалізму, колективізму та планової економіки суперечать ліберально-індивідуальним правам людини та принципам правової держави. Варварство та верховенство насильства не є результатом злобності як риси характеру окремих народів, зокрема, німецького, а спричинене реалізацією соціалістичних вчень. Пізніше, він вважав, що навіть державні втручання, які не ставлять під питання існування ринкової економіки, можуть серйозно зменшити індивідуальну свободу людини. Він пропагував індивідуальну готовність до ризику. На його думку, лібералізм не є ані догматичним, ані субститутом релігії, але демократія без капіталізму є неможливою. Отже, економічна свобода є передумовою для будь-якої іншої свободи. Федералізм вважав кращою моделлю, пропагував організацію у невеликих державних одиницях з метою уникнення тиранії наддержави.

Авґуст фон Гайєк підтримував думку ліберальних класиків Адама Сміта та Джона Локка, що економічний порядок є результатом людської діяльності (принцип невидимої руки). Пропагував процес економічної конкуренції як процес відкриття. Будь-який інститут є результатом людського упорядкування та розуму. Традиції є надзвичайно впливовими та недооцінюються соціалістичними теоретиками, водночас, ймовірність реалізації ідеального суспільства переоцінюється.

Провідною ідеєю економічної філософії Авґуста фон Гайєка є концепція «спонтанного порядку», яка об’єднує такі положення:

·  ринкова економіка виникає та еволюціонує як результат взаємодії людей, але це не означає можливості цілеспрямованого впливу людей на ці процеси;

·  розвиток ринкової системи відбувається за власною внутрішньою логікою, зумовленою тим, що у її формуванні люди керуються своїми практичними знаннями. Ці знання є неусвідомленими, і тому не можуть бути формалізованими, узагальненими в теоріях і взятими за основу економічної політики;

·  практичні знання господарюючих суб'єктів являють собою розсіяну і неякісну інформацію про умови та параметри поточної діяльності у сфері економіки;

·  ринковий порядок цілком виключає можливість будь-якого зовнішнього втручання у цей процес без загрози часткової або повної руйнації;

·  ринковий порядок принципово відрізняється від природних і технологічних об'єктів і систем, знання про які легко можна формалізувати за допомогою математичних графіків і формул та використовувати для управління ними.

Ідею спонтанності розвитку ринкового порядку Ф. Гайєк розповсюджує і на гроші, які, на його думку, не можуть виступати інструментом грошової політики держави, оскільки це призводить до інфляції та економічних спадів. Стабільність грошової системи може бути досягнута лише на основі її лібералізації, тобто відміною державної монополії на емісію грошей і конкуренцією приватних емітентів.

Практичне застосування теорії

У своїх працях Авґуст фон Гайєк на аналітичній та історичній основі показав загальне значення зв’язку процесу пригнічення особи з втратою нею економічної самостійності, відходом від ринку як універсального механізму вільного узгодження інтересів. Коло його дослідницьких інтересів надзвичайно широке: економічна теорія, політологія, право, методологія науки, психологія, історія ідей. Авґуст фон Гайєк вважав, що економічна свобода є передумовою для будь-якої іншої свободи.

Праці

Нобелівська лекція

·       Hayek Friedrich.The Pretence of Knowledge[Електронний ресурс] / Nobel Memorial Lecture. – 1974. – December 11.– Режим доступу:  http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1974/hayek-lecture.html

 

Політологія, методологія науки, психологія, історія ідей

·        Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма : пер. с англ. / Ф. А. Хайек ; ред. У. У. Бартли. – М. : Новости, 1992. – 303 с.

·        Хайек Ф. А. Частные деньги / Ф. А. Хайек. – Тверь : Ин-т национальной модели экономики, 1996. – 230 с.

·        Хайек Ф. А. Дорога к рабству / Ф. А. Хайек // Политология : хрестоматия / ред. М. А. Василик. — М. : Гардарики, 1999. — Гл. 8. — С. 344–354.

·        Хайек Ф. А. Претензии знания / Ф. А. фон Хайек // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 1. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов / [отв. ред. Г. Г. Фетисов]. – М. : Мысль, 2004. – С. 214–224.

·        Хайек Ф. Конкуренция / Ф. Хайек // Психология предпринимательства : хрестоматия : учеб. пособие / [ред.-сост. Д. Я. Райгородский]. — Самара : Бахрах-М, 2007. — С. 424–437.

·        Хайек Ф. Интеллектуалы и социализм / Ф. Хайек // Капитализм и историки : [сб. ст.] : [пер. с англ.] / Фридрих Хайек ; Фонд либерал. программ «Свободный мир». – [Челябинск] : Социум, 2012. – С. 229–377.

·        Хайек Ф. История и политика / Ф. Хайек // Капитализм и историки : [сб. ст.] : [пер. с англ.] / Фридрих Хайек ; Фонд либерал. программ «Свободный мир». – [Челябинск] : Социум, 2012. – С. 7–34.

 

Теорія грошей та економічних коливань

·        Hayek Friedrich. Monetary Theory and the Trade Cyclе [Електронний ресурс]/ Friedrich Hayek. – 1929. Режим доступу:  http://www.mises.ch/library/Hayek_Monetary_Theory&Trade_Cycle.pdf

·        Hayek Friedrich. Prices and Production [Електронний ресурс]/ Friedrich Hayek. – 1931. Режим доступу:  http://www.hayek.sk/wp-content/uploads/2012/12/hayekcollection.pdf

·        Hayek Friedrich. Profits, Interest and Investment: And other essays on the theory of industrial fluctuations [Електронний ресурс]/ Friedrich Hayek. – 1939. Режим доступу:  https://mises.org/library/profits-interest-and-investment-1

·        Hayek Friedrich. The Transmission of the Ideals of Economic Freedom [Електронний ресурс]/ Friedrich Hayek. – 1951. Режим доступу:   http://econjwatch.org/file_download/540/HayekMay2012.pdf

·        Hayek Friedrich. The Counter-revolution of Science: Studies on the Abuse of Reason [Електронний ресурс]/  Friedrich Hayek. – 1952.Режим доступу:   https://direitasja.files.wordpress.com/2012/05/the-counter-revolution-of-science-friedrich-a-hayek.pdf

Joomla Plugins